Исаия 13 глава

Книга пророка Исаии
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Это печальное пророчество о Вавилоне Господь послал Исаии, сыну Амоса.

Слово про Вавилон, що уздрів Ісая, син Амоса.

«На горе, где ничего не растёт, подними знамя и махни рукою, чтобы люди шли в ворота знатных».

Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами!

Господь сказал: «Я Сам буду командовать теми, кого избрал для битвы. Я Сам призвал к Себе этих гордых и счастливых воинов, чтобы явить Свой гнев.

Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі.

В горах громкий шум, словно множество народа собралось вместе из разных царств. Господь Всемогущий собирает армию!

Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська.

Они идут из отдалённых земель, из-за горизонта. С помощью этой армии Господь покажет Свой гнев. Эта армия уничтожит всю страну».

Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба — Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю.

Близок избранный Господом день, поэтому плачь и печалься, так как время придёт и враг заберёт твоё богатство. Бог Всемогущий свершит всё это,

Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього!

и люди, утратив смелость, ослабнут от страха.

Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане.

Каждый ужаснётся; люди будут смотреть со страхом друг на друга. Они в страхе скорчатся от боли в животе, подобно той, которую переносит женщина во время родов.

Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились.

Смотри, наступает страшный день Господа, он будет ужасен, Бог будет в гневе, и, разрушив страну, Он уничтожит всех грешников, живущих в той земле.

Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї.

Небо будет чёрным: ни солнце, ни луна, ни звёзды светить не будут.

Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити.

Господь говорит: «Я в мир пришлю беду, Я накажу за зло и за грехи, Я лишу гордых гордости, Я пресеку хвастовство тех, кто притесняет других.

Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів.

Я сделаю так, что найти живого человека будет так же сложно, как отыскать чистое золото!

Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних — ніж золото офірське.

Гнев Мой сотрясёт небо, и сдвинется с места земля». Так случится в день, когда Господь Всемогущий явит Свой гнев.

Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву.

Тогда жители Вавилона побегут как раненые олени, как овцы, лишившиеся пастуха, и каждый повернётся и побежит обратно в свою страну, к своему народу.

І кожен, мов налякана козуля, мов вівці, полишені пустопаш, повернеться до люду свого; кожен утече в рідну землю.

Но враги будут преследовать жителей Вавилона, а кого поймают, того убьют мечом.

Кого знайдуть, того буде пробито, і кого схоплять — від меча загине.

Дома их будут разграблены, жёны — поруганы, а дети — убиты у них на глазах.

Їхніх немовляток убиватимуть у них перед очима, доми їхні пограбують, жіноцтво їх збезчестять.

Господь говорит: «Я подниму против Вавилона армию Мидии, которая не остановится, даже если им предложат золото и серебро.

Ось я мідян на них спрямую, яким байдуже срібло, які на золото не ласі.

Никому не будет пощады: из луков своих солдаты убьют юношей, и не проявят милосердия даже к детям.

Луки їхні вбиватимуть хлоп'яток, не пощадять і плоду матері в утробі, дітей не буде жалувати їхнє око.

Вавилон — прекраснейшее из всех царств, и его жители горды своим городом. Но Я, Господь, уничтожу его подобно тому, как Я уничтожил Содом и Гоморру.

І Вавилон, царств окраса, оздоба гордости халдеїв, стане мов Содом і Гомора, що їх Бог зруйнував.

Но не быть Вавилону больше прекрасным, никто не будет в нём жить, аравитяне не раскинут там своих шатров, и пастухи не приведут туда своих овец.

Ніхто не оселиться там повіки, не буде жити там із роду й до роду. Араб шатра там не розіпне, і пастухи зо стадом там не будуть спочивати.

И будут там обитать лишь дикие звери пустыни, не люди будут жить в домах Вавилона, а совы, птицы и дикие козлы будут скакать в домах.

Звірі пустині там заляжуть, пугачів буде повно в їхніх домівках. Там житимуть струсі, волохачі там будуть стрибати.

Шакалы и волки будут выть в красивейших зданиях Вавилона. Конец его приближается, и дни его сочтены».

Шакали витимуть у їхніх палацах, гієни — по розкішних замках. Близько його година, і не загаються дні його.

« 12 глава 14 глава »