Исаия 49 глава

Книга пророка Исаии
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Слушайте Меня, народы, живущие в прибрежных странах, а также и в далёких краях земли! Господь меня призвал ещё до моего рождения. Господь назвал моё имя, когда я ещё во чреве материнском был.

Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім'я.

Господь язык мой уподобил острому мечу, спрятал меня в ладони Своей. Уподобил меня острой стреле и хранит меня в Своём колчане.

Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці.

Господь сказал мне: «Ты, Израиль, Мой слуга, Я сотворю с тобою чудо».

І сказав мені: «Ти слуга мій, у тобі я прославлюся.»

Ответил я: «Я тяжело трудился, изнашивал себя, но ничего полезного не сделал, я все силы растрачивал, но не добился ничего. Поэтому Господь решит, как поступить со мной, решит, как вознаградить меня.

А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого.»

Он меня создал в теле матери моей, чтоб мог я быть Его слугою и привести Иакова и Израиль вновь к Нему. Такую честь мне оказал Господь, и от Него я силы получаю».

А тепер каже Господь, що сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був його слугою, щоб навернув Якова до нього та щоб зібрав Ізраїля до нього, — бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій — моя сила.

Господь мне говорил: «Ты самый важный Мой слуга. В неволе народ Израиля, но он ко Мне вернётся, семья Иакова ко Мне придёт. Но у тебя есть дело важнее этого: светом для народов Я сделаю тебя, Моим путём спасения всех людей земли».

Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.»

Господь, Искупитель и Святой Израиля, говорит: «Презирают люди Моего слугу, народы его ненавидят, он — раб царей». Господь такое обещание дал ему: «Все цари, тебя увидев, почести окажут, а князья поклонятся тебе». Всё это произойдёт по воле Господа, Который верен, и Святого Израиля, избравшего тебя.

Так говорить Господь, Спаситель Ізраїля і його Святий, до зневаженого людьми, до погордженого в народі, до слуги у можновладних: «Царі побачать тебе і встануть, князі поклоняться заради Господа, що об'явивсь як вірний, заради Святого Ізраїля, що тебе вибрав.»

Господь говорит: «Настанет время, когда явлю Я доброту Мою, когда отвечу на твои молитвы, день, когда Я тебя спасу, особым будет днём. Я помогу и сберегу тебя, ты станешь доказательством соглашения Моего с людьми. Разрушена страна, но ты вернёшь обратно эту землю людям, которые владеют ей.

Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину,

Ты скажешь узникам: „Выходите из своей темницы!” И скажешь тем, кто в темноте: „Выходите из тьмы!” И будет у людей еда в избытке на пути и даже на холмах бесплодных.

щоб сказати в'язням: Виходьте!, а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах.

Они не будут знать ни голода, ни жажды, ни зной, ни ветер им не повредят, поскольку Бог, их Утешитель, поведёт. Бог поведёт их вдоль ручьёв прохладных.

Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні.

Я для Моего народа сравняю горы, дороги проведу и подниму.

Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені.

Взгляни, ко Мне придёт народ издалека: кто с запада, кто с севера, другие из земли Сиены, Египетской земли».

Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.»

Радуйтесь, небеса! Кричите от радости, горы, так как Господь утешил Свой народ. Он добр к бедному народу Своему!

Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими.

А Сион говорит: «Покинул меня Господь, мой Повелитель забыл обо мне».

А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!»

Но Господь отвечает: «Может ли женщина забыть ребёнка своего, забыть того, кто вышел из её чрева? Нет, никогда не может женщина детей своих забыть, и Я, Господь, тебя Я не забуду.

Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду.

Я имя твоё написал на руке Своей, Я думаю непрестанно о тебе.

Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною.

Дети твои вернутся к тебе, и победившие тебя не станут более тебя тревожить».

Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають.

Оглянись и посмотри вокруг: все твои дети собираются вместе и к тебе идут. Господь говорит: «Жив Я! И Я тебе обещаю, что дети твои станут дорогим убранством, которым ты украсишь шею свою, ожерельем, которое надевает невеста.

Поглянь навколо очима твоїми, подивися! Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, — слово Господнє, — усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся.

Ты уничтожен, побеждён, твоя земля разграблена, но вскоре станет тесной она для возвратившихся твоих детей, а разорители твои все удалятся.

Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко.

Ты грустил о детях, находящихся вдали, но скажут тебе они: „Здесь слишком тесно, дай нам ещё земли, где бы мы поселиться могли”.

І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.»

И ты скажешь: „Кто детей мне этих дал? Я был одинок и побеждён, вдали от моего народа, кто же взрастил их, и откуда они ко мне пришли?”»

Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих? Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?»

Но говорит Господь Всемогущий: «Я взмахну рукою над народами, Я флаг Мой подниму, чтоб было видно всем, и принесут к тебе детей, держа их на руках и на плечах.

Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг. І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах.

Учителями будут им цари, и будут дочери царей заботиться о них, и будут кланяться тебе, целуя пыль у ног твоих, и ты тогда поймёшь, что Я — Господь, и тех, кто в Меня верит, разочарование не постигнет».

Царі будуть тобі за вихователів; їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.»

У сильного солдата не забрать добытого на войне богатства. Когда он пленных сторожит своих, они не могут убежать.

Хіба в потужного можна вирвати здобич? Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон?

Господь сказал: «Пленённые найдут возможность убежать и будут отняты у сильного солдата. Потому что Я буду сражаться на твоей стороне, и Я детей твоих спасу.

Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть. Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю.

Твои враги вред нанесли тебе, но Я заставлю их до опьянения упиться их же кровью и есть свою же плоть. Тогда все узнают, что Господь, Всемогущий Бог Иакова, спас тебя».

Я нагодую гнобителів твоїх власним їх тілом, і вони уп'ються, мов вином, своєю власною кров'ю. І зрозуміє всяке тіло, що я — Господь, твій Спаситель, твій Викупитель, Потужний Якова.»

« 48 глава 50 глава »