Дзеяньні 14 глава

Дзеяньні Сьвятых Апосталаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Синодальный перевод (МП)

 
 

Сталася-ж у Іконіі, увайшлі яны разам у сынагогу Жыдоўскую ды прамаўлялі гэтак, што ўве́равала вялікая грамада Жыдоў і Грэкаў.
 
В Иконии они вошли вместе в Иудейскую синагогу и говорили так, что уверовало великое множество Иудеев и Еллинов.

Жыды-ж, што ня ве́равалі, падбурылі й варожа настроілі проці братоў душы паганаў.
 
А неверующие Иудеи возбудили и раздражили против братьев сердца язычников.

Аднак, яны прабылі даволі часу, адважна прамаўляючы аб Госпадзе, Які сьве́дчыў слову міласьці свае́й і даваў рукамі іхнімі рабіць знакі й цуды.
 
Впрочем они пробыли [здесь] довольно времени, смело действуя о Господе, Который, во свидетельство слову благодати Своей, творил руками их знамения и чудеса.

І падзялілася грамада мястовая: і адны былі з Жыдамі, другія-ж з Апосталамі.
 
Между тем народ в городе разделился: и одни были на стороне Иудеев, а другие на стороне Апостолов.

Калі-ж пагане й Жыды з начальнікамі сваімі напалі на іх, каб зьняважыць ды пабіць каме́ньмі,
 
Когда же язычники и Иудеи со своими начальниками устремились на них, чтобы посрамить и побить их камнями,

дык яны, ве́даючы, уцяклі ў ме́сты Лікаонскія Лістру й Дэрбу ды ў ваколіцу
 
они, узнав [о сем,] удалились в Ликаонские города Листру и Дервию и в окрестности их,

і былі тамака й прапаве́дывалі Эвангельле.
 
и там благовествовали.

У Лістры-ж не́йкі чалаве́к, не валадаючы нагамі, сядзе́ў, бо ад чэрава матчынага быў храмы́ й ніколі не хадзіў.
 
В Листре некоторый муж, не владевший ногами, сидел, будучи хром от чрева матери своей, и никогда не ходил.

Ён слухаў, як прамаўляў Паўла. Той, паўзіраўшыся на яго і бачучы, што ма́е ве́ру дзеля спасе́ньня,
 
Он слушал говорившего Павла, который, взглянув на него и увидев, что он имеет веру для получения исцеления,

сказаў моцным голасам: Стань на ногі твае́ проста! І падскочыў ды хадзіў.
 
сказал громким голосом: тебе говорю во имя Господа Иисуса Христа: стань на ноги твои прямо. И он тотчас вскочил и стал ходить.

Народ-жа, бачучы, што зрабіў Паўла, падняў голас свой, мовячы па лікаонску: Богі ў чалаве́чай паста́ці зыйшлі да нас!
 
Народ же, увидев, что сделал Павел, возвысил свой голос, говоря по-ликаонски: боги в образе человеческом сошли к нам.

І называлі Варнаву Зэўсам, а Паўлу Гэрмэсам, бо быў павадыром у слове.
 
И называли Варнаву Зевсом, а Павла Ермием, потому что он начальствовал в слове.

А жрэц Зэўса, настаўленага перад ме́стам іхнім, прывёўшы валоў з вянкамі к варотам, хаце́ў разам з народам забіць іх.
 
Жрец же [идола] Зевса, находившегося перед их городом, приведя к воротам волов и [принеся] венки, хотел вместе с народом совершить жертвоприношение.

Апосталы-ж Варнава й Паўла, пачуўшы, разьдзе́рлі вопраткі свае́ ды кінуліся ў народ, крычучы й гаворачы:
 
Но Апостолы Варнава и Павел, услышав [о сем,] разодрали свои одежды и, бросившись в народ, громогласно говорили:

Мужы! што вы гэта робіце? Мы такія-ж людзі пакутныя, як і вы, абвяшчаем вам Эвангельле, каб адвярнуліся ад усіх гэтых марнотаў да Бога Жывога, Які стварыў не́ба й зямлю й мора дый усё, што ў іх,
 
мужи! что вы это делаете? И мы — подобные вам человеки, и благовествуем вам, чтобы вы обратились от сих ложных к Богу Живому, Который сотворил небо и землю, и море, и все, что в них,

а ў мінулых родах дапусьціў, каб усе́ народы йшлі сваімі шляхамі,
 
Который в прошедших родах попустил всем народам ходить своими путями,

ды не пакінуў сьведчыць аб Сабе́, робячы дабро, даючы нам з не́ба дажджы й по́ры ураджайныя, ды напаўняючы е́жай і ўце́хай сэрцы нашыя!
 
хотя и не переставал свидетельствовать о Себе благодеяниями, подавая нам с неба дожди и времена плодоносные и исполняя пищею и веселием сердца наши.

І, прамаўляючы гэтае, ле́дзьве спынілі народ, каб не забівалі для іх.
 
И, говоря сие, они едва убедили народ не приносить им жертвы и идти каждому домой. Между тем, как они, оставаясь там, учили,

З Антыохіі-ж і Іконіі прыйшлі Жыды і, падбурыўшы народ ды ўкаменаваўшы Паўлу, вывалаклі яго за ме́ста, думаючы, што ён паме́р.
 
из Антиохии и Иконии пришли некоторые Иудеи и, когда [Апостолы] смело проповедывали, убедили народ отстать от них, говоря: они не говорят ничего истинного, а все лгут. И, возбудив народ, побили Павла камнями и вытащили за город, почитая его умершим.

Калі-ж абступілі яго вучні, ён устаў ды ўвайшоў да ме́ста і назаўтрае з Варнаваю выйшаў у Дэрбу.
 
Когда же ученики собрались около него, он встал и пошел в город, а на другой день удалился с Варнавою в Дервию.

Абвясьціўшы-ж Эвангельле гэнаму ме́сту ды прыдбаўшы многа вучняў, вярнуліся назад у Лістру й Іконію й Антыохію,
 
Проповедав Евангелие сему городу и приобретя довольно учеников, они обратно проходили Листру, Иконию и Антиохию,

умацоўваючы душы вучняў, заклікаючы трываць у ве́ры, ды што праз шмат мукаў трэ’ нам увайсьці ў Царства Божае.
 
утверждая души учеников, увещевая пребывать в вере и [поучая,] что многими скорбями надлежит нам войти в Царствие Божие.

Паназначаўшы-ж ім, ускладаючы рукі, старшых па царквох, ды памаліўшыся з постам, даручылі іх Госпаду, у Якога ўве́равалі.
 
Рукоположив же им пресвитеров к каждой церкви, они помолились с постом и предали их Господу, в Которого уверовали.

І, прайшоўшы праз Пісідыю, прыйшлі ў Памфілію.
 
Потом, пройдя через Писидию, пришли в Памфилию,

І, расказаўшы слова ў Пэрзе, пайшлі ў Атталію
 
и, проповедав слово Господне в Пергии, сошли в Атталию;

ды стуль адплылі ў Антыохію, адкуль былі аддадзены ласцы Божай на дзе́ла, якое выпаўнілі.
 
а оттуда отплыли в Антиохию, откуда были преданы благодати Божией на дело, которое и исполнили.

Апынуўшыся там і склікаўшы царкву, абвясьцілі, што ўчыніў з імі Бог ды як расчыніў дзьве́ры ве́ры паганам.
 
Прибыв туда и собрав церковь, они рассказали всё, что сотворил Бог с ними и как Он отверз дверь веры язычникам.

І былі тамака немалы час з вучнямі.
 
И пребывали там немалое время с учениками.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.