Дії 14 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Синодальный перевод (МП)

Так само і в Іконії Павло та Варнава пішли до юдейської синагоги, і говорили там так, що величезна кількість як юдеїв, так і поган, увірували.

В Иконии они вошли вместе в Иудейскую синагогу и говорили так, что уверовало великое множество Иудеев и Еллинов.

Але юдеї, котрі не повірили, почали підбурювати поган, викликавши в тих лихі почуття до віруючих.

А неверующие Иудеи возбудили и раздражили против братьев сердца язычников.

Павло й Варнава довго лишалися в Іконії, і відважно проповідували в ім’я Господа. Та Він підтверджував Послання милості Своєї, допомагаючи Павлу і Варнаві творити дивовижні знамення й чудеса.

Впрочем они пробыли [здесь] довольно времени, смело действуя о Господе, Который, во свидетельство слову благодати Своей, творил руками их знамения и чудеса.

Тож люди в місті розділилися: одні підтримували юдеїв, інші — апостолів.

Между тем народ в городе разделился: и одни были на стороне Иудеев, а другие на стороне Апостолов.

Деякі погани та юдеї на чолі зі своїми вождями, намагалися побити Павла і Варнаву камінням.

Когда же язычники и Иудеи со своими начальниками устремились на них, чтобы посрамить и побить их камнями,

6-7 Довідавшись про це, Павло з Варнавою втекли до міст Лістри й Дервії, що в Лікаоніі, та довколишніх земель, де продовжували проповідувати Благовість.

они, узнав [о сем,] удалились в Ликаонские города Листру и Дервию и в окрестности их,

и там благовествовали.

У Лістрі мешкав один каліка, кривий від народження, який ніколи не ходив.

В Листре некоторый муж, не владевший ногами, сидел, будучи хром от чрева матери своей, и никогда не ходил.

Він уважно слухав, як говорив Павло. Павло пильно подивився на каліку і, відчувши, що той мав віру зцілитися,

Он слушал говорившего Павла, который, взглянув на него и увидев, что он имеет веру для получения исцеления,

голосно промовив: «Підведися й стань на ноги!» І тієї ж миті каліка скочив на ноги й почав ходити.

сказал громким голосом: тебе говорю во имя Господа Иисуса Христа: стань на ноги твои прямо. И он тотчас вскочил и стал ходить.

Коли люди в натовпі побачили, що зробив Павло, вони почали голосно вигукувати лікаонською мовою: «Боги стали подібні до людей і зійшли до нас!»

Народ же, увидев, что сделал Павел, возвысил свой голос, говоря по-ликаонски: боги в образе человеческом сошли к нам.

Варнаву вони називали Зевсом, а Павла — Гермесом, оскільки здебільшого він говорив.

И называли Варнаву Зевсом, а Павла Ермием, потому что он начальствовал в слове.

Жрець, який служив у храмі Зевса, що був розташований відразу за містом, привів биків, та приніс вінки до міської брами. Він, а також і весь натовп, збиралися принести пожертву Варнаві та Павлу.

Жрец же [идола] Зевса, находившегося перед их городом, приведя к воротам волов и [принеся] венки, хотел вместе с народом совершить жертвоприношение.

Почувши про це, апостоли Павло та Варнава у гніві роздерли на собі одяг.[37] Вони кинулися у натовп, вигукуючи:

Но Апостолы Варнава и Павел, услышав [о сем,] разодрали свои одежды и, бросившись в народ, громогласно говорили:

«Люди! Нащо ви таке робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми прийшли, щоб розповісти вам Благовість, і відвернути вас від цих негідних справ до живого Бога. Бога, Який створив небо і землю, і море, і все, що є на небі, на землі та в морі.

мужи! что вы это делаете? И мы — подобные вам человеки, и благовествуем вам, чтобы вы обратились от сих ложных к Богу Живому, Который сотворил небо и землю, и море, и все, что в них,

В минулі часи Він дав волю кожному народові йти своїм власним шляхом,

Который в прошедших родах попустил всем народам ходить своими путями,

але Він ніколи не залишав вас без свідчень про Себе. Він творив добро для вас: проливаючи на вас дощ із небес, і даючи збіжжя в належну пору, даруючи вам хліб щоденний і сповнюючи радістю ваші серця».

хотя и не переставал свидетельствовать о Себе благодеяниями, подавая нам с неба дожди и времена плодоносные и исполняя пищею и веселием сердца наши.

Навіть промовляючи таке, Павлові й Варнаві було важко втримати людей, які прагнули принести їм пожертви.

И, говоря сие, они едва убедили народ не приносить им жертвы и идти каждому домой. Между тем, как они, оставаясь там, учили,

Згодом прийшли деякі юдеї з Антиохії та Іконії, й переконали натовп піти проти Павла. Тоді люди закидали Павла камінням, а потім витягли його за межі міста і кинули, вважаючи, що він мертвий.

из Антиохии и Иконии пришли некоторые Иудеи и, когда [Апостолы] смело проповедывали, убедили народ отстать от них, говоря: они не говорят ничего истинного, а все лгут. И, возбудив народ, побили Павла камнями и вытащили за город, почитая его умершим.

Але коли над ним зійшлися учні, Павло підвівся й повернувся до міста, а наступного дня разом з Варнавою вирушив до Дервії.

Когда же ученики собрались около него, он встал и пошел в город, а на другой день удалился с Варнавою в Дервию.

21-22 В Дервії вони проповідували Благовість і придбали багато послідовників, а потім повернулися до Лістри, Іконії та Антиохії. Там вони зміцнювали душі віруючих, надихали їх перебувати у вірі. Вони казали: «Щоб увійти до Царства Божого, ми маємо пройти через багато страждань».

Проповедав Евангелие сему городу и приобретя довольно учеников, они обратно проходили Листру, Иконию и Антиохию,

утверждая души учеников, увещевая пребывать в вере и [поучая,] что многими скорбями надлежит нам войти в Царствие Божие.

Павло і Варнава призначали старійшин у кожній церкві. Молитвою і постом вони ввіряли старійшин Господу, в Якого ті повірили.

Рукоположив же им пресвитеров к каждой церкви, они помолились с постом и предали их Господу, в Которого уверовали.

Пройшовши через Пісідію, Павло й Варнава прийшли до Памфилії.

Потом, пройдя через Писидию, пришли в Памфилию,

А коли розповіли про Послання Господа в Пергії, то вирушили до Атталії.

и, проповедав слово Господне в Пергии, сошли в Атталию;

А звідти відпливли до Антиохії, де їм було Божою милістю доручено справу, яку вони виконали.

а оттуда отплыли в Антиохию, откуда были преданы благодати Божией на дело, которое и исполнили.

Прибувши до Антиохії, вони зібрали всіх віруючих й розповіли їм про все, що Бог зробив через них. Павло й Варнава також повідомили, що Бог відчинив браму віри для поган.

Прибыв туда и собрав церковь, они рассказали всё, что сотворил Бог с ними и как Он отверз дверь веры язычникам.

І вони довго лишалися там з іншими віруючими.

И пребывали там немалое время с учениками.

« 13 глава 15 глава »