Псальмы 48 псалом

Кніга Псальмаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Синода́льный перево́д

 
 

Песьня: псальм сыноў Карэявых.
 
Нача́льнику хо́ра. Сыно́в Коре́евых. Псало́м.

Вялік Госпад і вельмі хвалёны ў месьце нашага Бога, на сьвятой гарэ Яго.
 
Слу́шайте сие́, все наро́ды; внима́йте сему́, все живу́щие во вселе́нной, —

Як аздоба для ўсенькай зямлі, узьнімаецца гара Сыонская; на краю паўночным места вялікага Цара.
 
и просты́е и зна́тные, бога́тый, ра́вно как бе́дный.

Бог у харомах ягоных вядомы, як крэпасьць яго.
 
Уста́ мои́ изреку́т прему́дрость, и размышле́ния се́рдца моего́ — зна́ние.

Бо вось сабраліся цары і грамадай падходзілі разам,
 
Приклоню́ у́хо моё к при́тче, на гу́слях откро́ю зага́дку мою́:

ды, паглядзеўшы, здумеліся; спалохаўшысь, у жаху ўцяклі.
 
«для чего́ боя́ться мне во дни бе́дствия, когда́ беззако́ние путе́й мои́х окружи́т меня́?»

Напаў на іх жах, трапятаньне, як-бы ў жанкі, што раджае.
 
Наде́ющиеся на си́лы свои́ и хваля́щиеся мно́жеством бога́тства своего́!

Ты ветрам усходнім крышыш караблі Тырсыйскія.
 
челове́к ника́к не иску́пит бра́та своего́ и не даст Бо́гу вы́купа за него́:

І чулі мы гэта, і бачылі ў месьце Госпада сілаў нябесных, у месьце нашага Бога: Бог навекі яго ўмацаваў. (Зэля)
 
дорога́ цена́ искупле́ния души́ их, и не бу́дет того́ вове́к,

Аб міласэрнасьці Тваёй разважаем, о Божа, пасярод сьвятыні Тваёй.
 
что́бы оста́лся кто жить навсегда́ и не уви́дел моги́лы.

Як імя Тваё, Божа, так і слава Твая разьляглася да ўзьмежкаў зямлі; правіца Твая справядлівасьцяй поўніцца.
 
Ка́ждый ви́дит, что и му́дрые умира́ют, ра́вно как и неве́жды и бессмы́сленные погиба́ют и оставля́ют иму́щество своё други́м.

Дзеля судоў Тваіх, Госпадзе, гара Сыонская радуецца, весяляцца дачкі Юдэйскія.
 
В мы́слях у них, что домы́ их ве́чны и что жили́ща их в род и род, и зе́мли свои́ они́ называ́ют свои́ми имена́ми.

Пайдзеце наўкола Сыону, абайдзеце яго і вежы яго палічыце,
 
Но челове́к в че́сти не пребу́дет; он уподо́бится живо́тным, кото́рые погиба́ют.

прыгледзьцеся к валам ягоным, агледзьце харомы яго, каб наказаць пакаленьням, што будуць;
 
Э́тот путь их есть безу́мие их, хотя́ после́дующие за ни́ми одобря́ют мне́ние их.

бо гэты Бог ёсьць наш Бог навекі. Ён будзе нам павадыром аж да сьмерці.
 
Как ове́ц, заключа́т их в преиспо́днюю; смерть бу́дет пасти́ их, и нау́тро пра́ведники бу́дут влады́чествовать над ни́ми; си́ла их истощи́тся; моги́ла — жили́ще их.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.