Псалтыр 48 псалом

Псалтыр
Пераклад Яна Станкевіча → Синода́льный перево́д

 
 

Песьня. Псальма сыноў Корыных.
 
Нача́льнику хо́ра. Сыно́в Коре́евых. Псало́м.

Вялікі СПАДАР і вельма ўслаўлены ў месьце Бога нашага, на сьвятой гары Сваёй.
 
Слу́шайте сие́, все наро́ды; внима́йте сему́, все живу́щие во вселе́нной, —

Харошая на ўзвышшу, радасьць усяе зямлі гара Сыён, на паўночных старанах места вялікага Караля.
 
и просты́е и зна́тные, бога́тый, ра́вно как бе́дный.

Бог у палацах ягоных, ведамны як горад.
 
Уста́ мои́ изреку́т прему́дрость, и размышле́ния се́рдца моего́ — зна́ние.

Бо, гля, каралі зьберліся, яны прайшлі разам.
 
Приклоню́ у́хо моё к при́тче, на гу́слях откро́ю зага́дку мою́:

Як толькі яны абачылі, яны зумеліся, спалохаліся, уцяклі.
 
«для чего́ боя́ться мне во дни бе́дствия, когда́ беззако́ние путе́й мои́х окружи́т меня́?»

Дрыгота схапіла іх там, труднасьці, як у парадзіхі.
 
Наде́ющиеся на си́лы свои́ и хваля́щиеся мно́жеством бога́тства своего́!

Усходнім ветрам Ты паламіў караблі таршыскія.
 
челове́к ника́к не иску́пит бра́та своего́ и не даст Бо́гу вы́купа за него́:

Як мы чулі, так Мы абачылі ў месьце СПАДАРА войскаў; у месьце Бога нашага; Бог устанавіў яго на векі. Сэля.
 
дорога́ цена́ искупле́ния души́ их, и не бу́дет того́ вове́к,

Мы думалі, Божа, праз ласку Тваю сярод сьвятыні Твае.
 
что́бы оста́лся кто жить навсегда́ и не уви́дел моги́лы.

Як імя Твае, Божа, так хвала Твая да канцоў зямлі; справядлівасьці поўная правіца Твая.
 
Ка́ждый ви́дит, что и му́дрые умира́ют, ра́вно как и неве́жды и бессмы́сленные погиба́ют и оставля́ют иму́щество своё други́м.

Няхай вяселіцца гара Сыён, няхай цешацца дачкі Юдэйскія із судоў Тваіх.
 
В мы́слях у них, что домы́ их ве́чны и что жили́ща их в род и род, и зе́мли свои́ они́ называ́ют свои́ми имена́ми.

Аступіце Сыён, абыйдзіце навокал яго, палічыце вежы яго,
 
Но челове́к в че́сти не пребу́дет; он уподо́бится живо́тным, кото́рые погиба́ют.

Ськіруйце сэрца вашае на валы яго, разглядайце палацы яго, каб пераказаць пакаленьню апошняму;
 
Э́тот путь их есть безу́мие их, хотя́ после́дующие за ни́ми одобря́ют мне́ние их.

Бо гэта Бог, Бог наш на векі а векі; Ён будзе весьці аж да сьмерці.
 
Как ове́ц, заключа́т их в преиспо́днюю; смерть бу́дет пасти́ их, и нау́тро пра́ведники бу́дут влады́чествовать над ни́ми; си́ла их истощи́тся; моги́ла — жили́ще их.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.