Псалтыр 48 псалом

Псалтыр
Пераклад Васіля Сёмухі → Синода́льный перево́д

 
 

Кіроўцу хору. Сыноў Карэевых. Псальма.
 
Нача́льнику хо́ра. Сыно́в Коре́евых. Псало́м.

Слухайце гэта, усе народы; уважайце гэтаму ўсе, хто жыве на сьвеце,
 
Слу́шайте сие́, все наро́ды; внима́йте сему́, все живу́щие во вселе́нной, —

і простыя, і знакамітыя, багаты, гэтак сама і бедны;
 
и просты́е и зна́тные, бога́тый, ра́вно как бе́дный.

вусны мае вымавяць мудрасьць, а развагі сэрца майго — веданьне.
 
Уста́ мои́ изреку́т прему́дрость, и размышле́ния се́рдца моего́ — зна́ние.

Нахілю вуха маё да прыпавесьці; адкрыю загадку маю на арфе:
 
Приклоню́ у́хо моё к при́тче, на гу́слях откро́ю зага́дку мою́:

«чаго мне баяцца ў дні бедства, калі абчэпіць мяне злосьць шляхоў маіх беззаконных»,
 
«для чего́ боя́ться мне во дни бе́дствия, когда́ беззако́ние путе́й мои́х окружи́т меня́?»

якія надзею кладуць на багацьце і сваімі дастаткамі хваляцца?
 
Наде́ющиеся на си́лы свои́ и хваля́щиеся мно́жеством бога́тства своего́!

Чалавек ня выкупіць брата свайго ніяк і за яго ня дасьць выкупу Богу;
 
челове́к ника́к не иску́пит бра́та своего́ и не даст Бо́гу вы́купа за него́:

бо выкуп за душы іхнія дарагі, і ня будзе таго вавек,
 
дорога́ цена́ искупле́ния души́ их, и не бу́дет того́ вове́к,

каб застаўся хто жыць назаўсёды і ня ўбачыў магілы.
 
что́бы оста́лся кто жить навсегда́ и не уви́дел моги́лы.

Кожны бачыць, што і мудрыя паміраюць, як і невукі і бязглуздыя гінуць, пакідаюць маёмасьць сваю іншым.
 
Ка́ждый ви́дит, что и му́дрые умира́ют, ра́вно как и неве́жды и бессмы́сленные погиба́ют и оставля́ют иму́щество своё други́м.

У думках у іх, што хаты іхнія вечныя, і што харомы іхнія з роду да роду, і землі свае яны называюць сваімі імёнамі.
 
В мы́слях у них, что домы́ их ве́чны и что жили́ща их в род и род, и зе́мли свои́ они́ называ́ют свои́ми имена́ми.

Ды не застанецца ў пашане чалавек, падобна жывёле, якая гіне.
 
Но челове́к в че́сти не пребу́дет; он уподо́бится живо́тным, кото́рые погиба́ют.

Такая дарога іхняя ёсьць іхняя неразумнасьць, хоць за імі ідуць тыя, што думку іхнюю ўхваляюць.
 
Э́тот путь их есть безу́мие их, хотя́ после́дующие за ни́ми одобря́ют мне́ние их.

Як авечак, у апраметную іх зьвядуць: сьмерць будзе іх пасьвіць, а раніцай праведнікі запануюць над імі; сіла іхняя вычарпаецца; магіла — жытлішча іхняе.
 
Как ове́ц, заключа́т их в преиспо́днюю; смерть бу́дет пасти́ их, и нау́тро пра́ведники бу́дут влады́чествовать над ни́ми; си́ла их истощи́тся; моги́ла — жили́ще их.

Але вызваліць Бог душу маю ад улады сьмяротнага краю, калі прыме мяне.
 
Но Бог изба́вит ду́шу мою́ от вла́сти преиспо́дней, когда́ при́мет меня́.

Ня бойся, калі чалавек багацее, калі слава дома ягонага множыцца:
 
Не бо́йся, когда́ богате́ет челове́к, когда́ сла́ва до́ма его́ умножа́ется:

бо, памерлы, нічога з сабою ня возьме; ня пойдзе за ім слава ягоная,
 
и́бо, умира́я, не возьмёт ничего́; не пойдёт за ним сла́ва его́;

хоць пры жыцьці ён душы сваёй патураў, і ўслаўляюць цябе, калі ты сабе робіш дабро,
 
хотя́ при жи́зни он ублажа́ет ду́шу свою́, и прославля́ют тебя́, что ты удовлетворя́ешь себе́,

але ён пойдзе да роду бацькоў сваіх, якія ніколі ня ўбачаць сьвятла.
 
но он пойдёт к ро́ду отцо́в свои́х, кото́рые никогда́ не уви́дят све́та.

Чалавек у пашане, але неразумны, падобны да жывёлы, якая гіне.
 
Челове́к, кото́рый в че́сти и неразу́мен, подо́бен живо́тным, кото́рые погиба́ют.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.