Другі закон 1 глава

Другі закон
Пераклад Васіля Сёмухі → Синода́льный перево́д

 
 

І вось словы, якія казаў Майсей усяму Ізраілю за Ярданам у пустыні на раўніне насупраць Суфа, паміж Фаранам і Тафэлем, і Лаванам і Асіротам і Дызагавам,
 
Сии́ суть слова́, кото́рые говори́л Моисе́й всем Израильтя́нам за Иорда́ном в пусты́не на равни́не про́тив Су́фа, ме́жду Фара́ном и Тофе́лом, и Лава́ном, и Асиро́фом, и Дизага́вом,

на адлегласьці ў адзінаццаць дзён дарогі ад Харыва, па дарозе ад гары Сэір да Кадэс-Варні.
 
в расстоя́нии оди́ннадцати дней пути́ от Хори́ва, по доро́ге от горы́ Сеи́р к Каде́с-Варни́.

Саракавога году, адзінаццатага месяца, першага дня месяца, казаў Майсей сынам Ізраілевым усё, што наказаў яму Гасподзь пра іх.
 
Сороково́го го́да, оди́ннадцатого ме́сяца, в пе́рвый день ме́сяца говори́л Моисе́й сына́м Изра́илевым всё, что запове́дал ему́ Госпо́дь о них.

Пасьля таго, як забіў ён Сігона, цара Амарэйскага, які жыў у Эсэвоне, і Ога, цара Васанскага, які жыў у Амтэроце ў Эдрэі,
 
По убие́нии им Сиго́на, царя́ Аморре́йского, кото́рый жил в Есево́не, и О́га, царя́ Васа́нского, кото́рый жил в Аштеро́фе в Едре́и,

за Ярданам, у зямлі Маавіцкай, пачаў Майсей тлумачыць закон гэты і сказаў:
 
за Иорда́ном, в земле́ Моави́тской, на́чал Моисе́й изъясня́ть зако́н сей и сказа́л:

Гасподзь, Бог наш, гаварыў нам у Харыве і сказаў: годзе вам жыць на гары гэтай!
 
Госпо́дь, Бог наш, говори́л нам в Хори́ве и сказа́л: «по́лно вам жить на горе́ сей!

павярнецеся, выпраўцеся ў дарогу і йдзеце на гару Амарэяў і да ўсіх суседзяў іхніх, на раўніну, на гару, на нізкія мясьціны і на паўднёвы край і да берагоў мора, у зямлю Ханаанскую і да Лівана, нават да ракі вялікай, ракі Еўфрата;
 
Обрати́тесь, отпра́вьтесь в путь и пойди́те на го́ру Аморре́ев и ко всем сосе́дям их, на равни́ну, на го́ру, на ни́зкие места́, и на ю́жный край, и к берега́м мо́ря, в зе́млю Ханаа́нскую, и к Лива́ну, да́же до реки́ вели́кой, реки́ Евфра́та;

вось, Я даю вам зямлю гэтую, ідзеце, вазьмеце ў спадчыну зямлю, якую Гасподзь з клятваю абяцаў даць бацькам вашым, Абрагаму, Ісааку і Якаву, ім і нашчадкам іхнім.
 
вот, Я даю́ вам зе́млю сию́, пойди́те, возьми́те в насле́дие зе́млю, кото́рую Госпо́дь с кля́твою обеща́л дать отца́м ва́шим, Авраа́му, Исаа́ку и Иа́кову, им и пото́мству их».

І я сказаў вам у той час: не магу адзін вадзіць вас;
 
И я сказа́л вам в то вре́мя: не могу́ оди́н води́ть вас;

Гасподзь, Бог ваш, памножыў вас, і вось, вы сёньня шматлікія, як зоркі нябесныя;
 
Госпо́дь, Бог ваш, размно́жил вас, и вот, вы ны́не многочи́сленны, как звёзды небе́сные;

Гасподзь, Бог бацькоў вашых, хай памножыць вас у тысячу разоў ад таго, колькі вас сёньня, і хай дабраславіць вас, як ён казаў вам:
 
Госпо́дь, Бог отцо́в ва́ших, да умно́жит вас в ты́сячу крат про́тив того́, ско́лько вас тепе́рь, и да благослови́т вас, как Он говори́л вам:

як жа мне аднаму насіць цяжары вашыя, ношкі вашыя і раздоры вашыя?
 
как же мне одному́ носи́ть тя́гости ва́ши, бремена́ ва́ши и ра́спри ва́ши?

выберыце сабе па плямёнах вашых мужоў мудрых, разумных і выпрабаваных, і я пастаўлю іх правадырамі вашымі.
 
избери́те себе́ по коле́нам ва́шим муже́й му́дрых, разу́мных и испы́танных, и я поста́влю их нача́льниками ва́шими.

Вы адказвалі мне і сказалі: добрую дзею загадваеш ты ўчыніць.
 
Вы отвеча́ли мне и сказа́ли: хоро́шее де́ло вели́шь ты сде́лать.

І ўзяў я галоўных з плямёнаў вашых, мужоў мудрых і выпрабаваных, і зрабіў іх правадырамі над вамі, тысячнікамі, сотнікамі, пяцідзясяцкімі, дзясятнікамі і наглядчыкамі паводле плямёнаў вашых.
 
И взял я гла́вных из коле́н ва́ших, муже́й му́дрых и испы́танных, и сде́лал их нача́льниками над ва́ми, тысяченача́льниками, стонача́льниками, пятидесятинача́льниками, десятинача́льниками и надзира́телями по коле́нам ва́шим.

І даў я загад судзьдзям вашым у той час, кажучы: выслухвайце братоў вашых і судзеце справядліва як брата з братам, так і прыхадня ягонага;
 
И дал я повеле́ние су́дьям ва́шим в то вре́мя, говоря́: выслу́шивайте бра́тьев ва́ших и суди́те справедли́во, как бра́та с бра́том, так и прише́льца его́;

ня вырозьнівайце асобаў на судзе, як малога, так і вялікага выслухоўвайце: ня бойцеся аблічча чалавечага, бо суд — дзея Божая; а справу, якая вам цяжкая, даводзьце да мяне, і я выслухаю яе.
 
не различа́йте лиц на суде́, как ма́лого, так и вели́кого выслу́шивайте: не бо́йтесь лица́ челове́ческого, и́бо суд — де́ло Бо́жие; а де́ло, кото́рое для вас тру́дно, доводи́те до меня́, и я вы́слушаю его́.

І даў я вам у той час загады пра ўсё, што трэба вам рабіць.
 
И дал я вам в то вре́мя повеле́ния обо всём, что надлежи́т вам де́лать.

І выправіліся мы ад Гарыва, і йшлі па ўсёй гэтай вялікай і страшнай пустыні, якую вы бачылі па дарозе да гары Амарэйскай, як загадаў Гасподзь, Бог наш, і прыйшлі ў Кадэс-Варні.
 
И отпра́вились мы от Хори́ва, и шли по всей э́той вели́кой и стра́шной пусты́не, кото́рую вы ви́дели, по пути́ к горе́ Аморре́йской, как повеле́л Госпо́дь, Бог наш, и пришли́ в Каде́с-Варни́.

І сказаў я вам: вы прыйшлі да гары Амарэйскай, якую Гасподзь, Бог наш, дае вам;
 
И сказа́л я вам: вы пришли́ к горе́ Аморре́йской, кото́рую Госпо́дь, Бог наш, даёт нам;

вось, Гасподзь, Бог твой, аддае табе зямлю гэтую, ідзі, вазьмі яе ў валоданьне, як казаў табе Гасподзь, Бог бацькоў тваіх, ня бойся і не жахайся.
 
вот, Госпо́дь, Бог твой, отдаёт тебе́ зе́млю сию́, иди́, возьми́ её во владе́ние, как говори́л тебе́ Госпо́дь, Бог отцо́в твои́х, не бо́йся и не ужаса́йся.

Але вы ўсе падышлі да мяне і сказалі: пашлём перад сабою людзей, каб яны нагледзелі нам зямлю і прынесьлі нам вестку пра дарогу, па якой нам ісьці, і пра гарады, у якія нам ісьці.
 
Но вы все подошли́ ко мне и сказа́ли: пошлём пред собо́ю люде́й, чтоб они́ иссле́довали нам зе́млю и принесли́ нам изве́стие о доро́ге, по кото́рой идти́ нам, и о города́х, в кото́рые идти́ нам.

Слова гэтае мне спадабалася, і я ўзяў з вас дванаццаць чалавек, па адным чалавеку ад племя.
 
Сло́во э́то мне понра́вилось, и я взял из вас двена́дцать челове́к, по одному́ челове́ку от ка́ждого коле́на.

Яны пайшлі, узышлі на гару і дайшлі да даліны Эсхол і агледзелі яе;
 
Они́ пошли́, взошли́ на го́ру и дошли́ до доли́ны Есхо́л, и обозре́ли её;

і ўзялі ў рукі свае пладоў зямлі й прынесьлі нам, і прынесьлі нам вестку і сказалі: добрая зямля, якую Гасподзь, Бог наш, дае нам.
 
и взя́ли в ру́ки свои́ плодо́в земли́, и доста́вили нам, и принесли́ нам изве́стие, и сказа́ли: хороша́ земля́, кото́рую Госпо́дь, Бог наш, даёт нам.

Але вы не захацелі йсьці і ўсупрацівіліся загаду Госпада, Бога вашага,
 
Но вы не захоте́ли идти́ и воспроти́вились повеле́нию Го́спода, Бо́га ва́шего,

і наракалі ў намётах вашых і казалі: Гасподзь, зь нянавісьці да нас, вывеў нас зь зямлі Егіпецкай, каб аддаць нас у рукі Амарэяў, і зьнішчыць нас;
 
и ропта́ли в шатра́х ва́ших, и говори́ли: Госпо́дь, по не́нависти к нам, вы́вел нас из земли́ Еги́петской, чтоб отда́ть нас в ру́ки Аморре́ев и истреби́ть нас;

куды мы пойдзем? браты нашыя расслабілі сэрца наша, кажучы: народ той большы і вышэйшы за нас, гарады там большыя і з умацаваньнямі да нябёсаў, ды й сыноў Энакавых бачылі мы там.
 
куда́ мы пойдём? Бра́тья на́ши рассла́били се́рдце на́ше, говоря́: «наро́д тот бо́лее и вы́ше нас, города́ там больши́е и с укрепле́ниями до небе́с, да и сыно́в Ена́ковых ви́дели мы там».

І я сказаў вам: не палохайцеся і ня бойцеся іх,
 
И я сказа́л вам: не страши́тесь и не бо́йтесь их;

Гасподзь, Бог ваш, ідзе перад вамі; Ён будзе біцца за вас, як Ён зрабіў з вамі ў Егіпце, перад вачыма вашымі,
 
Госпо́дь, Бог ваш, идёт пе́ред ва́ми; Он бу́дет сража́ться за вас, как Он сде́лал с ва́ми в Еги́пте, пред глаза́ми ва́шими,

і ў пустыні той, дзе, як ты бачыў, Гасподзь, Бог твой, насіў цябе, як чалавек носіць сына свайго, на ўсім шляху, які вы праходзілі, да прыходу вашага на гэта месца.
 
и в пусты́не сей, где, как ты ви́дел, Госпо́дь, Бог твой, носи́л тебя́, как челове́к но́сит сы́на своего́, на всём пути́, кото́рым вы проходи́ли до прише́ствия ва́шего на сие́ ме́сто.

Але і пры гэтым вы ня верыце Госпаду, Богу вашаму,
 
Но и при э́том вы не ве́рили Го́споду, Бо́гу ва́шему,

Які йшоў прад вамі дарогаю шукаць вам месца, дзе спыніцца вам, уначы ў агні, каб паказваць вам дарогу, па якой ісьці, а ўдзень у воблаку.
 
Кото́рый шёл пе́ред ва́ми путём — иска́ть вам ме́ста, где останови́ться вам, но́чью в огне́, что́бы ука́зывать вам доро́гу, по кото́рой идти́, а днём в о́блаке.

І Гасподзь пачуў словы вашыя, і разгневаўся, і запрысягнуўся, кажучы:
 
И Госпо́дь услы́шал слова́ ва́ши, и разгне́вался, и покля́лся, говоря́:

ніхто зь людзей гэтых, з гэтага ліхога роду, не пабачыць добрай зямлі, якую Я прысягнуўся даць бацькам вашым;
 
никто́ из люде́й сих, из сего́ зло́го ро́да, не уви́дит до́брой земли́, кото́рую Я кля́лся дать отца́м ва́шим;

Толькі Халеў, сын Ефаніеў, пабачыць яе; яму дам Я зямлю, па якой ён праходзіў, і сынам ягоным, за тое, што ён слухаўся Госпада.
 
то́лько Хале́в, сын Иефо́нниин, уви́дит её; ему́ дам Я зе́млю, по кото́рой он проходи́л, и сына́м его́, за то, что он повинова́лся Го́споду.

І на мяне ўгневаўся Гасподзь за вас, кажучы: і ты ня ўвойдзеш туды;
 
И на меня́ прогне́вался Госпо́дь за вас, говоря́: и ты не войдёшь туда́;

Ісус, сын Наваў, які пры табе, ён увойдзе туды; яго ўмацуй, бо ён увядзе Ізраіля ў валоданьне ёю;
 
Иису́с, сын Нави́н, кото́рый при тебе́, он войдёт туда́; его́ утверди́, и́бо он введёт Изра́иля во владе́ние е́ю;

дзеці вашыя, пра якіх вы казалі, што яны дастануцца здабычаю ворагам, і сыны вашыя, якія ня ведаюць сёньня ні дабра, ні ліха, яны ўвойдуць туды, ім дам яе, і яны авалодаюць ёю;
 
де́ти ва́ши, о кото́рых вы говори́ли, что они́ доста́нутся в добы́чу врага́м, и сыновья́ ва́ши, кото́рые не зна́ют ны́не ни добра́, ни зла, они́ войду́т туда́, им дам её, и они́ овладе́ют е́ю;

а вы павярнецеся і выпраўцеся ў пустыню па дарозе да Чэрмнага мора.
 
а вы обрати́тесь и отпра́вьтесь в пусты́ню по доро́ге к Че́рмному мо́рю.

І вы адказвалі тады і сказалі мне: зграшылі мы прад Госпадам, пойдзем і будзем біцца, як загадаў нам Гасподзь, Бог наш. І аперазаліся вы, кожны баявой зброяй сваёю, і неразумна рашыліся ўзысьці на гару.
 
И вы отвеча́ли тогда́ и сказа́ли мне: согреши́ли мы пред Го́сподом, пойдём и срази́мся, как повеле́л нам Госпо́дь, Бог наш. И препоя́сались вы, ка́ждый, ра́тным ору́жием свои́м, и безрассу́дно реши́лись взойти́ на го́ру.

Але Гасподзь сказаў мне: скажы ім: ня ўзыходзьце і ня бецеся, бо няма Мяне сярод вас, каб не пабілі вас ворагі вашыя.
 
Но Госпо́дь сказа́л мне: скажи́ им: «не всходи́те и не сража́йтесь, потому́ что нет Меня́ среди́ вас, что́бы не порази́ли вас враги́ ва́ши».

І я казаў вам, але вы не паслухаліся і ўсупрацівіліся загаду Гасподняму і з упартасьці сваёй узышлі на гару.
 
И я говори́л вам, но вы не послу́шали и воспроти́вились повеле́нию Госпо́дню и по упо́рству своему́ взошли́ на го́ру.

І выступіў супроць вас Амарэй, які жыў на гары той, і гналі вас так, як робяць пчолы, і білі вас на Сэіры да самай Хормы.
 
И вы́ступил про́тив вас Аморре́й, жи́вший на горе́ той, и пресле́довали вас так, как де́лают пчёлы, и поража́ли вас на Сеи́ре до са́мой Хо́рмы.

І вярнуліся вы і плакалі прад Госпадам; але Гасподзь не пачуў ляманту вашага і не паслухаў вас.
 
И возврати́лись вы и пла́кали пред Го́сподом: но Госпо́дь не услы́шал во́пля ва́шего и не внял вам.

І прабылі вы ў Кадэсе шмат часу, колькі часу вы там былі.
 
И пробы́ли вы в Каде́се мно́го вре́мени, ско́лько вре́мени вы там бы́ли.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.