Исаия 25 глава

Книга пророка Исаии
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Господи! Ты Бог мой; превознесу Тебя, восхвалю имя Твоё, ибо Ты совершил дивное; предопределения древние истинны, аминь.

Господи, — Ти мій Бог! Я буду Тебе велича́ти, хвали́тиму Йме́ння Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні прире́чення, певную правду!

Ты превратил город в груду камней, твёрдую крепость в развалины; чертогов иноплеменников уже не стало в городе; вовек не будет он восстановлен.

Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужине́цький пала́ц перестав бути містом, навіки не буде воно відбудо́ване!

Посему будут прославлять Тебя народы сильные; города страшных племён будут бояться Тебя,

Тому буде хвалити Тебе наро́д сильний, місто лю́дів наси́льників буде боятись Тебе,

ибо Ты был убежищем бедного, убежищем нищего в тесное для него время, защитою от бури, тенью от зноя; ибо гневное дыхание тиранов было подобно буре против стены.

бо твердинею став Ти нужде́нному, твердинею став для убогого в час його у́тиску, охороною від хуртови́ни, тінню від спе́ки, — і дух тих наси́льників був немов хуртови́на на сті́ну!

Как зной в месте безводном, Ты укротил буйство врагов; как зной тенью облака, подавлено ликование притеснителей.

Як спеко́ту в пустині, Ти крики чужи́нців прибо́ркав; як тінню від хмари спеко́ту, спів наси́льників так Він приглу́шить.

И сделает Господь Саваоф на горе сей для всех народов трапезу из тучных яств, трапезу из чистых вин, из тука костей и самых чистых вин;

І вчи́нить Господь Саваот на горі цій гости́ну з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпіко́вого то́вщу, із очи́щених вин молодих.

и уничтожит на горе сей покрывало, покрывающее все народы, покрывало, лежащее на всех племенах.

І Він на горі цій пони́щить засло́ну, заслону над усіма наро́дами, та покриття́, що розтягнене над усіма лю́дами.

Поглощена будет смерть навеки, и отрёт Господь Бог слёзы со всех лиц, и снимет поношение с народа Своего по всей земле; ибо так говорит Господь.

Смерть знищена буде наза́вжди, і витре сльозу́ Господь Бог із обличчя усякого, і га́ньбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

И скажут в тот день: вот Он, Бог наш! на Него мы уповали, и Он спас нас! Сей есть Господь; на Него уповали мы; возрадуемся и возвеселимся во спасении Его!

І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію — і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, — тішмося ж ми та радіймо спасі́нням Його!

Ибо рука Господа почиет на горе сей, и Моав будет попран на месте своём, как попирается солома в навозе.

Бо Господня рука на горі цій спочи́не, Моав же на місці своєму пото́птаний буде, як солома вито́птується у гної́вці,

И хотя он распрострёт посреди его руки свои, как плавающий распростирает их для плавания; но Бог унизит гордость его вместе с лукавством рук его.

і простя́гне він руки свої серед неї, немов той плива́к простягає, щоб пли́вати, і прини́зить пиху́ його Він разом з пі́дступами його рук.

И твердыню высоких стен твоих обрушит, низвергнет, повергнет на землю, в прах.

А високу твердиню цих мурів твоїх Він розва́лить, пони́зить, на землю їх кине, у по́рох!

Примечания:

Синодальный перевод

6 яство — еда, пища.

« 24 глава 26 глава »