Повторення 9 глава

П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (МП)

«Слухай, Ізраїлю, оце сьогодні маєш перейти через Йордан, щоб іти підбити народи, більші й сильніші за тебе; міста, великі й укріплені під саме небо;

Слушай, Израиль: ты теперь идешь за Иордан, чтобы пойти овладеть народами, которые больше и сильнее тебя, городами большими, с укреплениями до небес,

народ, великий і високорослий, синів Анака, яких ти знаєш, і ти чув, як про них кажуть: Хто встоїть проти синів Анака?

народом [великим,] многочисленным и великорослым, сынами Енаковыми, о которых ты знаешь и слышал: «кто устоит против сынов Енаковых?»

Знай же сьогодні, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе, як вогонь жерущий; він сам їх вигубить, він сам підкорить їх тобі, і ти проженеш і винищиш їх незабаром, як це обіцяв тобі Господь.

Знай же ныне, что Господь, Бог твой, идет пред тобою, [как] огнь поядающий; Он будет истреблять их и низлагать их пред тобою, и ты изгонишь их, и погубишь их скоро, как говорил тебе Господь.

А як Господь, Бог твій, вижене їх перед тобою, ти не кажи в своєму серці: За мою праведність привів мене Господь мій, щоб зайняти цю землю, — тоді, коли насправді за беззаконня тих народів Господь жене їх геть із-перед тебе.

Когда будет изгонять их Господь, Бог твой, от лица твоего, не говори в сердце твоем, что за праведность мою привел меня Господь овладеть сею [доброю] землею, и что за нечестие народов сих Господь изгоняет их от лица твоего;

Не за твою праведність і не за правоту твого серця ти входиш у їхню землю, щоб зайняти її, а за беззаконня тих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою — та й щоб справдити слово, яким Господь клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.

не за праведность твою и не за правоту сердца твоего идешь ты наследовать землю их, но за нечестие [и беззакония] народов сих Господь, Бог твой, изгоняет их от лица твоего, и дабы исполнить слово, которым клялся Господь отцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову;

Тож затям добре: не за твою заслугу Господь, Бог твій, дає тобі цю гарну землю в посідання; ти бо народ тугошиїй.

посему знай [ныне], что не за праведность твою Господь, Бог твой, дает тебе овладеть сею доброю землею, ибо ты народ жестоковыйный.

Пам'ятай і не забувай, як ти прогнівав Господа, Бога твого, в пустині! Від дня, коли ти вийшов із Єгипетської землі, аж до вашого виходу на це місце були ви бунтівливі супроти Господа;

Помни, не забудь, сколько ты раздражал Господа, Бога твоего, в пустыне: с самого того дня, как вышел ты из земли Египетской, и до самого прихода вашего на место сие вы противились Господу.

і під Хоривом прогнівали ви Господа; та й Господь обурився на вас так, що хотів був вигубити вас.

И при Хориве вы раздражали Господа, и прогневался на вас Господь, так что [хотел] истребить вас,

Коли я зійшов на гору, щоб прийняти кам'яні таблиці, таблиці союзу, що його Господь уклав з вами, я пробув на ній сорок день і сорок ночей; хліба не їв я і води не пив;

когда я взошел на гору, чтобы принять скрижали каменные, скрижали завета, который поставил Господь с вами, и пробыл на горе сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел и воды не пил,

і дав мені Господь дві кам'яні таблиці, писані Божим пальцем, а на них були всі ті слова, які Господь сказав був до вас на горі, з-серед полум'я, в день зборів.

и дал мне Господь две скрижали каменные, написанные перстом Божиим, а на них [написаны были] все слова, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания.

Отже, як минуло сорок день і сорок ночей, Господь дав мені дві кам'яні таблиці, таблиці союзу —

По окончании же сорока дней и сорока ночей дал мне Господь две скрижали каменные, скрижали завета,

і сказав до мене: Встань, спустись притьмом звідтіля! Бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із Єгипту; скоро звернули вони з дороги, що її я заповідав їм; вилили собі боввана.

и сказал мне Господь: встань, пойди скорее отсюда, ибо развратился народ твой, который ты вывел из Египта; скоро уклонились они от пути, который Я заповедал им; они сделали себе литый истукан.

І промовив до мене Господь: Придививсь я до цього народу, й ось бачу, що це народ твердолобий.

И сказал мне Господь: [Я говорил тебе один и другой раз:] вижу Я народ сей, вот он народ жестоковыйный;

Відступись від мене, я вигублю їх і зітру їхнє ім'я з-під небес, а виведу з тебе народ більший і сильніший від цього народу.

не удерживай Меня, и Я истреблю их, и изглажу имя их из поднебесной, а от тебя произведу народ, [который будет] [больше,] сильнее и многочисленнее их.

Тоді я повернувся, спустившися з гори, гора ж палала полум'ям, а в обох руках у мене дві кам'яні таблиці союзу.

Я обратился и пошел с горы, гора же горела огнем; две скрижали завета [были] в обеих руках моих;

Я споглянув і побачив, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, бо ви вилили собі тельця, ви хутко звернули з дороги, що її Господь заповідав вам.

и видел я, что вы согрешили против Господа, Бога вашего, сделали себе литого тельца, скоро уклонились от пути, которого [держаться] заповедал вам Господь;

І вхопив я тоді обидві таблиці та й кинув їх геть із рук від себе та й розбив їх перед вашими очима.

и взял я обе скрижали, и бросил их из обеих рук своих, и разбил их пред глазами вашими.

По тому припадав я до землі перед Господом сорок день і сорок ночей, як раніше — хліба не їв я і води не пив — за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, творивши зло перед Господніми очима, щоб прогнівити Бога;

И [вторично] повергшись пред Господом, молился я, как прежде, сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел и воды не пил, за все грехи ваши, которыми вы согрешили, сделав зло в очах Господа [Бога вашего] и раздражив Его;

бо я злякався був обурення й ярости, якою закипів Господь на нас так, що хотів вигубити вас. І вислухав мене Господь і цим разом.

ибо я страшился гнева и ярости, которыми Господь прогневался на вас [и хотел] погубить вас. И послушал меня Господь и на сей раз.

На Арона теж розгнівався був дуже Господь, так, що хотів був його згубити, та я заступився тоді був і за Арона.

И на Аарона весьма прогневался Господь [и хотел] погубить его; но я молился и за Аарона в то время.

А ваш гріх, бичка, що його ви собі спорудили, взяв я і спалив огнем, розтовкши його дощенту та розтерши на пил, і кинув той порох до потоку, що тече з гори.

Грех же ваш, который вы сделали, — тельца я взял, сожег его в огне, разбил его и всего истер до того, что он стал мелок, как прах, и я бросил прах сей в поток, текущий с горы.

Та й у Тавері й у Массі й у Ківрот-гат-Таві ви теж прогнівили Господа.

И в Тавере, в Массе и в Киброт-Гаттааве вы раздражили Господа [Бога вашего].

А як Господь хотів був послати вас із Кадеш-Барне, кажучи: Ідіть, займіть землю, що її даю вам, — то ви збунтувалися проти наказу Господа, Бога вашого, не йняли йому віри та й не послухали його голосу.

И когда посылал вас Господь из Кадес-Варни, говоря: пойдите, овладейте землею, которую Я даю вам, — то вы воспротивились повелению Господа Бога вашего, и не поверили Ему, и не послушали гласа Его.

І ворохобилися ви проти Господа з дня, відколи я вас спізнав.

Вы были непокорны Господу с того самого дня, как я стал знать вас.

Отож припадав я ниць перед Господом тих сорок день і сорок ночей, лежавши обличчям до землі, бо Господь погрожував, що вигубить вас,

И повергшись пред Господом, умолял я сорок дней и сорок ночей, в которые я молился, ибо Господь хотел погубить вас;

але я благав Господа такими словами: Господи, Боже мій! Не погуби свого народу і своєї власности, що її визволив єси потугою своєю, що вивів із Єгипту своєю рукою.

и молился я Господу и сказал: Владыка Господи, [Царь богов,] не погубляй народа Твоего и удела Твоего, который Ты избавил величием [крепости] Твоей, который вывел Ты из Египта рукою сильною [и мышцею Твоею высокою];

Згадай слуг твоїх, Авраама, Ісаака, Якова; не бери до уваги запеклість цього народу, його беззаконня й гріхи,

вспомни рабов Твоих, Авраама, Исаака и Иакова, [которым Ты клялся Собою]; не смотри на ожесточение народа сего и на нечестие его и на грехи его,

щоб у землі, що з неї ти нас вивів, не говорили: Тому що Господь не здолав увести їх у землю, що її був обіцяв їм, тому що зненавидів їх, вивів їх, щоб загинули смертю в пустині.

дабы [живущие] в той земле, откуда Ты вывел нас, не сказали: «Господь не мог ввести их в землю, которую обещал им, и, ненавидя их, вывел Он их, чтоб умертвить их в пустыне».

Все ж бо таки вони твої люди і твоя власність, яких ти вивів своєю великою силою і своїм потужним рам'ям.»

А они Твой народ и Твой удел, который Ты вывел [из земли Египетской] силою Твоею великою и мышцею Твоею высокою.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

6, 13 жестоковыйный — непослушный, непокорный, своевольный; буквально: с жестокой шеей.

10 перст — палец.

« 8 глава 10 глава »