Матвія 28 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Огієнка → В переводе Лутковского

Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.

А по прошествии субботы, на рассвете первого дня недели, пришли Мария Магдалина и другая Мария посмотреть на гробницу.

І великий ось ставсь землетру́с, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу ка́меня, та й сів на ньому.

И тут произошло сильное землетрясение, ибо ангел Господень спустился с небес и, приблизившись, отвалил камень от входа в гробницу и сел на него.

Його ж постать була́, як та бли́скавка, а шати його були білі, як сніг.

Лик же его был словно молния, а одеяние его — бело как снег. (Дан 7:9)

І від стра́ху перед ним затряслася сторо́жа, та й стала, як мертва.

Страх пред ним поразил охранников, и они застыли словно мертвые.

А ангол озвався й промовив жінка́м: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'я́того це ви шукаєте.

Ангел же, обращаясь к женщинам, сказал: не бойтесь. Знаю, что вы ищете Иисуса распятого.

Нема Його тут, — бо воскрес, як сказав. Підійдіть, — подивіться на місце, де знахо́дився Він.

Его нет здесь, ибо Он воскрес, как и сказал. Подойдите, осмотрите место, где лежал Господь,

Ідіть же хутко, і скажіть Його у́чням, що воскрес Він із мертвих, і ото випере́джує вас в Галілеї, — там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!“

и скорее пойдите, скажите ученикам Его: Он воскрес из мертвых и ожидает вас в Галилее. Там Его увидите. Вот, я сказал вам.

І пішли вони хутко від гро́бу, зо стра́хом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.

Они же, объятые и страхом, и великой радостью, поспешно вышли из гробницы и побежали возвестить об этом ученикам Его.

Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: „Ра́ді́йте!“ Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.

И тут Иисус встретил их и сказал: радуйтесь!1 Подойдя, они дотронулись до ног Его и пали ниц пред Ним.

Промовляє тоді їм Ісус: „Не лякайтесь! Ідіть, повідо́мте братів Моїх, — нехай вони йдуть у Галілею, — там побачать Мене!“

Иисус же говорит им: не бойтесь. Пойдите, возвестите братьям Моим, чтобы они шли в Галилею; там они и увидят Меня.

Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли́ все, що́ сталось.

Между тем, когда они ушли, некоторые из стражников пошли в город и рассказали первосвященникам обо всем, что произошло.

І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали́ сторожі чимало срібняків,

И те, собравшись со старейшинами, приняли решение дать воинам много денег

і сказали: „Розповідайте: Його учні вночі прибули́, — і вкрали Його, як ми спали.

и сказали: говорите, что это ученики Его, придя ночью, похитили Его, пока мы спали.

Як почує ж намісник про це, то його ми перекона́ємо, і від клопоту ви́зволимо вас“.

А если правитель узнает о случившемся, мы подтвердим ему это и тем избавим вас от неприятностей.

І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.

Взяв деньги, они поступили, как были научены, и такое мнение об этом сохранилось у иудеев даже до сего дня.

Одина́дцять же учнів пішли в Галілею на го́ру, куди звелів їм Ісус.

А одиннадцать учеников отправились в Галилею, на гору, куда повелел им Иисус.

І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.

И когда они увидели Его, то пали ниц пред Ним, но некоторые усомнились.

А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: „Да́на Мені всяка вла́да на небі й на землі.

И, подойдя, Иисус сказал им: дана Мне вся власть на небе и на земле.

Тож ідіть, і навчі́ть всі наро́ди, христячи їх в їм'я́ Отця, і Сина, і Святого Духа,

Идите же и научите все народы, крестя им во имя Отца, и Сына, и Святого Духа,

навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебува́тиму з вами повсякде́нно аж до кінця віку“! Амі́нь.

наставляя их соблюдать все, что Я заповедал вам. Я же пребуду с вами во все дни до скончания века. Аминь.

В переводе Лутковского

[28.1] радуйтесь — это слово можно понимать и как обычное приветствие, и как призыв к радости о свершившемся событии.