Амоса 8 глава

Книга пророка Амоса
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспі́лих плоді́в.

Вот что показал мне Владыка Господь: корзину со спелыми плодами.

І сказав Він: „Що́ бачиш, Амо́се?“ А я відказав: „Кіш доспілих плоді́в“. І промовив до мене Господь: „Доспі́в кінець Моє́му наро́дові Ізраїлеві, — уже більше йому не прощу́!

— Что ты видишь, Амос? — спросил Он. — Корзину со спелыми плодами, — ответил я. Тогда сказал мне Господь: — Пришёл конец[49] Моему народу, Израилю; Я больше не буду их щадить.

І обе́рнуться пісні в пала́тах на зойк того дня, — говорить Господь Бог: буде тру́пів багато, — бо во́рог на кожному місці наки́дає їх!

Храмовые песни в тот день станут воплем,[50] — возвещает Владыка Господь. — Повсюду разбросано множество трупов! Молчи!

Послухайте це, ви, що то́пчете бідного, і що пра́гнете ви́нищити всіх убогих з землі,

Слушайте это, топчущие бедных, уничтожающие нищих страны,

кажучи: Коли то мине новомі́сяччя, — щоб нам збіжжя прода́ти? і субота, — щоб нам відчини́ти збіже́ві комо́ри! Щоб зменши́ти ефу́, і щоб ше́кля побі́льшити, і щоб викривля́ти обманну вагу́,

говоря: «Когда же пройдет праздник Новолуния[51], чтобы нам продавать зерно, и суббота закончится, чтобы нам торговать пшеницей?» — урезая меру, завышая цену и обманывая неточными весами,

щоб купува́ти за срі́бло нужде́нних, а вбогого за взуття́, і попро́дати по́слід збіже́вий?

покупая нищего за серебро и бедного за пару сандалий, продавая даже шелуху от зерна.

Госпо́дь присягнув славою Якова: Не забуду ніко́ли усіх їхніх вчинків!

Гордостью Иакова поклялся Господь: «Никогда не забуду ничего из их дел.

Чи не затрясе́ться від цього земля, і всі мешка́нці її не впадуть у жало́бу? Вся вона захвилю́ється, мов та Ріка́, і бурхливо попли́не й обни́зиться знов, немов рі́чка Єгипту.

Разве не содрогнется от этого земля, и не заплачет всякий живущий на ней? Вся земля поднимется, как Нил, будет вздыматься и убывать, как река Египта».

І станеться в день той, — говорить Господь Бог, — і вчиню́ захід сонця опі́вдні, і для землі серед світлого дня воно сте́мніє.

«В тот день, — возвещает Владыка Господь, — Я сделаю так, что солнце закатится в полдень и накрою землю мраком средь ясного дня.

І оберну́ ваші свята в жало́бу, а всі ваші пісні́ — в голосі́ння, і на всі сте́гна спрова́джу вере́ту, а на всякую го́лову ли́сину, і вчиню́ це, немов та жало́ба по одинако́ві, кінець же отого, — немов гірки́й день!

Праздники ваши обращу в скорбь и все ваши песни — в плач. Я заставлю всех вас одеться в рубище и обрить свои головы. Произведу в то время плач, как о единственном сыне, и горьким будет день, когда наступит конец».

Ось дні настаю́ть, — говорить Господь Бог, — і голод пошлю Я на землю, — не голод на хліб, і не спра́гу на во́ду, але спрагу почути Господні слова́!

«Близятся дни, — возвещает Владыка Господь, — когда Я пошлю на землю голод — не пищи голод, не жажду воды, а голод и жажду услышать слова Господа.

І бу́дуть ходити від моря до моря, і з пі́вночі до сходу блука́тимуть, щоб знайти слово Господа, — та не зна́йдуть його́!

Будут скитаться от моря до моря и от севера метаться к востоку в поисках слова Господня, но не найдут его.

Того дня будуть мліти від спра́ги вродли́ві дівчата та хлопці,

В тот день красивые девушки и юноши ослабеют от жажды.

що кляну́ться гріхом самарі́йським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попа́дають, і більше не встануть

Те, кто клянется виной Самарии, и говорит: „Верно, как и то, что бог твой жив, о Дан“ или: „Верно, как и то, что живо паломничество в Вирсавию“, падут и больше не встанут».

Примечания:

Новый русский перевод

2 [49] — Здесь игра слов: спелые плоды (евр. ка́йиц) и конец (евр. кец).

3 [50] — Или: храмовые певцы будут вопить.

5 [51] — Израильтяне, пользовавшиеся лунным календарем, праздновали начало каждого месяца, которое совпадало с новолунием.

« 7 глава 9 глава »