2 Царів 1 глава

Після смерті Ахава Моав відступив від Ізраїля.

 

После смерти Ахава моавитяне восстали против израильтян.

Охозія випав з вікна, що в нього на горищі, у Самарії, і захворів. Тож він відіслав послів, кажучи їм: Ідіть і випитайте у Ваала-мухи, бога Аккарона, чи виживу від цієї моєї хвороби. І вони пішли запитати в нього.

 

Израильский царь Ахазия выпал из зарешеченного окна своей горницы, что была в Самарии, и разбился. Он послал гонцов с таким приказом: «Спросите у Баал-Зевува, божества Экрона, встану ли я после этой болезни?»

А Господній ангел сказав Іллі, тесвітянинові, мовлячи: Вставши, іди назустріч послам Охозії, царя Самарії, і скажеш їм: Ви йдете запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі?

 

Ангел Господень тогда сказал Илии из Тешбы: «Отправляйся навстречу гонца самарийского царя и скажи им: “Разве нет Бога в Израиле? А вы отправились спрашивать Баал-Зевува, божество Экрона!

Не буде так! Оскільки так говорить Господь: Ліжко, на яке ти зліг, з нього не встанеш, бо на ньому безсумнівно помреш [1]! Тож Ілля пішов і сказав їм.

 

И за это, говорит Господь Ахазии, не встанешь ты с постели, на которой лежишь, но ней и умрешь”». Илия вышел в путь.

І посли повернулися до царя, а він запитав їх: Чому це ви повернулися?

 

Посланцы вернулись к Ахазии, и он спросил их: «Что же вы вернулись?»

Ті ж відповіли йому: Чоловік вийшов нам назустріч і сказав нам: Ідіть, поверніться до царя, який вислав вас, і скажете йому: Так говорить Господь: Ти йдеш запитатися у Ваала-мухи, бога Аккарона тому, що немає Бога в Ізраїлі? Не буде так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш [2]!

 

Они ответили: «Навстречу нам вышел человек и велел нам вернуться к отправившему нас царю и передать ему, что говорит Господь: “Разве нет Бога в Израиле, чтобы тебе посылать за ответом к Баал-Зевуву, божеству Экрона? И за это не встанешь ты с постели, на которой лежишь, но ней и умрешь”».

І він промовив до них, запитуючи: Яка відмітна особливість чоловіка, котрий вийшов вам назустріч і заговорив до вас цими словами?

 

Он спросил их: «Каков был с виду человек, что встретился вам и сказал всё это?»

А вони сказали йому: Чоловік волохатий і підперезаний шкіряним поясом по своїх стегнах. І він сказав: Ілля, тесвітянин, — це він!

 

Они ответили: «Весь он был волосат, а по чреслам был опоясан кожаным поясом». И царь сказал: «Это Илия из Тешбы».

Тож цар послав до нього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів, і той відійшов та прийшов до нього, і ось Ілля сидить на верхів’ї гори. І п’ятдесятник звернувся до нього, закликаючи: Тебе покликав цар, чоловіче Божий, сходь!

 

Он отправил за ним пятидесятника вместе с пятидесятком.Когда он пришел к Илии, тот сидел на вершине холма. Пятидесятник сказал: «Человек Божий! Царь велит тебе сойти».

У відповідь Ілля сказав п’ятдесятникові: Якщо я — Божий чоловік, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе та твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.

 

Так отвечал Илия пятидесятнику: «Если я человек Божий, пусть огонь сойдет с небес и спалит тебя вместе с пятидесятком твоим». И сошел огонь с неба, и спалил его вместе с пятидесятком.

А цар продовжував, і він послав до нього іншого п’ятидесятника і його п’ятдесятьох воїнів; п’ятидесятник пішов, звернувся до нього і сказав: Чоловіче Божий, так говорить цар: Скоро сходь!

 

И царь снова отправил за ним пятидесятника вместе с пятидесятком, и тот обратился к нему: «Человек Божий, царь велит тебе скорей сойти».

У відповідь Ілля промовив до нього і сказав: Якщо я є Божим чоловіком, то нехай з неба зійде вогонь і пожере тебе й твоїх п’ятдесятьох! І з неба зійшов вогонь, і пожер його та його п’ятдесятьох.

 

Так отвечал Илия пятидесятнику: «Если я человек Божий, пусть огонь сойдет с небес и спалит тебя вместе с пятидесятком твоим». И сошел с неба огонь Божий, и спалил его вместе с пятидесятком.

Цар же продовжував ще посилати — третього начальника над півсотнею і його п’ятдесятьох воїнів. А третій п’ятидесятник прийшов до нього, упав на свої коліна перед Іллею, благав його і звернувся до нього, і сказав: Чоловіче Божий, нехай моя душа і душа цих твоїх п’ятдесятьох рабів буде цінною у твоїх очах.

 

И царь отправил за ним в третий раз пятидесятника вместе с пятидесятком. И когда третий пятидесятник пришел, то пал перед Илией на колени и так умолял его: «Человек Божий! пусть значит что-то для тебя моя жизнь и жизнь этих пятидесяти слуг твоих —

Ось із неба зійшов вогонь і пожер двох попередніх п’ятидесятників та їхні п’ятдесятки, тепер же нехай у твоїх очах буде цінною душа твоїх рабів!

 

вот, сошел с неба огонь и спалил прежних пятидесятников с их пятидесятками, но пусть моя жизнь что-то значит для тебя!»

І Господній ангел сказав Іллі, промовляючи: Піди з ним, не лякайся їхньої присутності! Тож Ілля встав і спустився з ним вниз до царя.

 

И ангел Господень сказал Илии: «Ступай с ним, не бойся его!» И тогда тот отправился с ним к царю.

І сказав йому Ілля, промовляючи: Так говорить Господь: Як це, що ти відіслав послів запитати у Ваала-мухи, бога Аккарона? Не так! Ліжко, на яке ти зліг, з нього не зійдеш, бо безсумнівно помреш [3]!

 

Илия сказал царю: «Вот что говорит Господь: ты посылал вопрошать Баал-Зевува, божество Экронское, словно нет Бога в Израиле, чтобы вопросить Его! За это ты не встанешь ты с постели, на которой лежишь, но на ней и умрешь».

І він помер за Господнім словом, яке сказав Ілля.

 

И он умер по слову Господню, которое изрек Илия. Поскольку сына у него не было, то вместо него воцарился Ехорам, это было во второй год царствования в Иудее другого Ехорама, сына Ехошафата.

Інші слова Охозії, що він учинив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Ізраїля? 18a А в Самарії дванадцять років царює над Ізраїлем Йорам, син Ахава, у вісімнадцятому році Йосафата, царя Юди. 18b І він чинив зло перед Господом, тільки не так, як його брати, і не так, як його матір. 18c І він повалив стовпи Ваала, які зробив його батько, і знищив їх. Тільки був прив’язаний до гріхів дому Єровоама, який привів Ізраїль до гріха, — від них він не відступив. 18d І Господь запалав гнівом на дім Ахава.

 

Прочее об Ахазии и о делах, которые он совершил, записано в летописном свитке царей израильских.