1 Пятра 2 глава

Першы ліст сьвятога апостала Пятра
Пераклад П. Татарыновіча → Слово Жизни

 
 

Зарокшыся, восьжа, ўсякае злосьці, ўсякага хітрунства й крывадушнасьці ды завісьці, ўсякага ліхамоўства,
 
Вы должны освободиться от всякой злобы, лжи, лицемерия, зависти и клеветы.

як сьвежанароджаныя немаўлята чыстаслоўнага малака пажадайце, каб ад яго ўзрасьці вам на збаўленне;
 
Стремитесь, как новорожденные младенцы, к чистому, духовному молоку, чтобы, питаясь им, вы выросли и созрели для спасения,

вы бо скаштавалі, як салодкі ёсьць Госпад (Пс. 33:9).
 
если вы действительно ощутили, что Господь добр.

Прыступаючы к Яму, жывому каменю, 30людзьмі адкіненаму, але Богам выбранаму й цэненаму,
 
Когда вы приходите к Нему, к живому камню, отверженному людьми, но избранному и высоко почитаемому перед Богом,

і самі вы будуецеся на ім як жывые каменні ў дом духоўны, сьвятое сьвятарства, каб узносіць Богу мілыя праз Езуса Хрыстуса ахвяры.
 
вы становитесь сами, как живые камни. Так пусть из вас строится духовный дом, чтобы вам быть святым священством, приносящим через Иисуса Христа духовные жертвы, приятные Богу.

Бо ў Пісанні сказана: Вось кладу на Сыоне крайвуглавы камень, выбраны, цэнны; і хто ў яго ўверыць, не асароміцца (Із. 28:16).
 
Ведь в Писании говорится: "Вот, Я закладываю на Сионе избранный и драгоценный краеугольный камень. Кто верит в него, тот никогда не будет постыжен".

дык вось, Ён для вас, веручых, цэннасьць, а для няверучых — камень, будаўнікамі адкінены, але стаўшыся галавою вугла (Пс. 117:22),
 
Итак, для вас, тех, кто верит Ему, этот камень дорог. Но для тех, кто не верит, он есть "камень, который строители отвергли, но который стал краеугольным",

камень спатыку і скала бянтэгі тым, што паткаюцца аб слова, ня веручы таму на што і пастаўлены.
 
— это "камень, о который спотыкаются, и скала, ставшая препятствием". Они спотыкаются потому, что не послушны слову. Так для них и предопределено.

Але вы — род выбраны, ўладарскае сьвятарства, народ сьвяты, людзі набытыя, каб абвяшчалі дасканальнасьці таго, каторы паклікаў вас із цемры ў чароўнае сьвятло сваё (Із. 43:20);
 
A вы — избранный народ, царственное священство, святые люди, принадлежащие Богу, призванные провозглашать Его достоинства. Он призвал вас из тьмы в свой чудесный свет.

вы, што калісь ня былі народам, а цяпер народ Божы, калісь нямілаваныя, а цяпер міласэрдзя удастоеныя.
 
Вы, которые раньше не были народом, теперь стали народом Божьим! Раньше вы были лишены милости, сейчас же к вам проявлена милость.

Мае дарагія, прашу вас, як прыбышоў і падарожных, паўстрымоўвайцеся ад пожадзяў цела, што бурацца проці душы (Гал. 5:16);
 
Любимые друзья, я умоляю вас, живущих в этом мире как странники и беженцы, не идите на поводу ваших низменных желаний, которые воюют против вашей души.

і трымайцеся годна ў сужыцьці з паганамі, каб яны за ачарнянне вас як злыдняў, з бачаных у вас добрых паступкаў, хвалілі Бога ў дзень наведзінаў.
 
Живите достойно среди язычников, чтобы те, кто клевещет на вас, представляя вас злодеями, видели бы ваши добрые дела и прославляли Бога в день посещения.

Будзьце, восьжа, падданымі ўсякай уладзе людзкой, дзеля Бога: ці то каралю, як верхаводзячай уладзе,
 
Ради Господа подчиняйтесь всякой власти, установленной людьми, будь то царю как высшей власти,

ці пасланым празь яго намесьнікам (князём) для карання праступнікаў, а заахвоты дабро дзеючых;
 
будь то правителям, которые назначены, чтобы наказывать тех, кто делает зло, и поощрять тех, кто делает добро.

такая бо воля Божая, каб вы робячы дабро, затыкалі вусны невуцтву бязглуздых людзей,
 
Бог хочет, чтобы, делая добро, вы бы остановили невежественные разговоры глупых людей.

як вольныя, але не як засланяючыя воляй зло, толькі як слугі Божыя.
 
Вы, рабы Божьи, живите как свободные люди, но смотрите, чтобы ваша свобода не стала прикрытием зла.

Усіх паважайце, брацкасьць любеце, Бога бойцеся, караля ганаруйце.
 
Оказывайте всем уважение, любите братство, бойтесь Бога и почитайте царя.

Слугі, будзьце зь ветлай боязьзю паслухмянымі гаспадаром, ня толькі добрым і лагодным, але і прыкрым.
 
Рабы, подчиняйтесь со всяким страхом своим хозяевам, и причем не только тем, кто добр и снисходителен, но и тем, кто жесток.

Тое бо, калі хто з думкаю аб Богу зносіць гора, церпячы несправядліва, ёсьць мілым Богу.
 
Это заслуга, если кто-то по совести ради Бога переносит лишения, несправедливо страдая.

Бо штож за слава, калі вы церпіце, як вас б’юць па твары за праступкі? Толькі калі цярпецімеце робячы дабро, дык гэта будзе ласкай у Бога.
 
Если вы терпите, когда вас бьют за проступки, то какая ваша заслуга? Но если вы страдаете за добро и терпите это — вы заслужили одобрение Бога.

Натое-ж вы пакліканы, бо і Хрыстус цярпеў за вас, пакідаючы вам прыклад, каб і вы йшлі па сьлядох ягоных.
 
К этому вы были призваны, потому что Христос тоже пострадал за вас, оставив вам пример. Так следуйте же по Его стопам.

А ён-жа граху ня ўчыніў, ані здрада не апынілася на вуснах ягоных (Із. 53:9);
 
"Он не совершил греха, и в словах Его не было никакого коварства".

калі Яго зьняважалі, не адузаемняўся зьнявагай, калі цярпеў, не праклінаў, але здаваўся на Таго, Хто судзіць справядліва.
 
Когда Его оскорбляли, Он не отвечал оскорблениями; страдая, Он не угрожал, но полностью доверял себя тому, кто судит справедливо.

Ён сам у целе сваім занёс грахі нашы на дрэва (крыжа), каб мы умёршы для граху, жылі для справядлівасьці. Крывёй (ран) яго аздароўлены (Із. 53:12).
 
Он понес в своем теле наши грехи на дерево, чтобы нам быть мертвыми для греха и живыми для праведности. Его ранами вы были исцелены.

Бо-ж вы былі як авечкі блукаючыя, але цяпер вярнуліся да пастыра і біскупа душ вашых (Із. 4−6).
 
Ведь вы были как заблудшие овцы, но сейчас вы вернулись к вашему Пастырю и Хранителю ваших душ.

Примечания:

 
Пераклад П. Татарыновіча

4 Той, каму Хрыстус, як свайму Намесьніку, даў імя «Камень», гавора аб тайніцы Збавіцеля, Каменя найфундамантальнейшага, крайвугольнага, (адкінутага Фарызэямі), і павучае верных, што і яны сваёй чарадою пакліканыя быць жывымі каменнямі духоўнае будовы Эклезіі, уфундаванай на Хрыстусе й ягоным Намесьніку з падручной Гэрархіяй. Ён пераносіць на дзяцей Эклезіі шаноўныя старазапаветныя назовы Ізраэля: род выбраны, каралеўскае сьвятарства — складаючае Богу духовыя ахвяры праз найвышэйшага Святара, народ сьвяты — праз адданства цалком Богу (Выйсь. 19:6), людзі набытыя — цаною крыві Сына Божага.

16 Вольнасьць сыноў Божых, якую дае хрысьціянства, ня мае нічога супольнага з духам буянскага бязуладзьдзя. Хрызостом піша: «Безуладзьдзе анархія усюды ёсьць злом...; асабліваж у Эклезіі яна тым небясьпечнейшая, чым улада ёсьць большай і вышэйшай» (Гут. На Ліст да Жыдоў, Творы, том ХІІ б. 275). Мы сталіся вольнымі праз Хрыстуса, але ад граху, не ад права Божага, ані такжа ад паслухмянасьці законнай і справядлівай уладзе.

 
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.