1 Петра 2 глава

Перше соборне послання св. апостола Петра
Українська Біблія. Турконяк → Слово Жизни

Отже, відкладіть усяке зло, усякий обман, лицемірство, заздрість та всілякі обмови

Вы должны освободиться от всякой злобы, лжи, лицемерия, зависти и клеветы.

і, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння,

Стремитесь, как новорожденные младенцы, к чистому, духовному молоку, чтобы, питаясь им, вы выросли и созрели для спасения,

бо ви скуштували, що Господь добрий.

если вы действительно ощутили, что Господь добр.

Приходьте до Нього — живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом.

Когда вы приходите к Нему, к живому камню, отверженному людьми, но избранному и высоко почитаемому перед Богом,

І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.

вы становитесь сами, как живые камни. Так пусть из вас строится духовный дом, чтобы вам быть святым священством, приносящим через Иисуса Христа духовные жертвы, приятные Богу.

Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!

Ведь в Писании говорится: "Вот, Я закладываю на Сионе избранный и драгоценный краеугольный камень. Кто верит в него, тот никогда не будет постыжен".

Отже, для вас, які вірите, — дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, — камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем,

Итак, для вас, тех, кто верит Ему, этот камень дорог. Но для тех, кто не верит, он есть "камень, который строители отвергли, но который стал краеугольным",

і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені.

— это "камень, о который спотыкаются, и скала, ставшая препятствием". Они спотыкаются потому, что не послушны слову. Так для них и предопределено.

А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла.

A вы — избранный народ, царственное священство, святые люди, принадлежащие Богу, призванные провозглашать Его достоинства. Он призвал вас из тьмы в свой чудесный свет.

Ви колись були «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані.

Вы, которые раньше не были народом, теперь стали народом Божьим! Раньше вы были лишены милости, сейчас же к вам проявлена милость.

Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,

Любимые друзья, я умоляю вас, живущих в этом мире как странники и беженцы, не идите на поводу ваших низменных желаний, которые воюют против вашей души.

мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.

Живите достойно среди язычников, чтобы те, кто клевещет на вас, представляя вас злодеями, видели бы ваши добрые дела и прославляли Бога в день посещения.

Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві,

Ради Господа подчиняйтесь всякой власти, установленной людьми, будь то царю как высшей власти,

чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.

будь то правителям, которые назначены, чтобы наказывать тех, кто делает зло, и поощрять тех, кто делает добро.

Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей,

Бог хочет, чтобы, делая добро, вы бы остановили невежественные разговоры глупых людей.

як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.

Вы, рабы Божьи, живите как свободные люди, но смотрите, чтобы ваша свобода не стала прикрытием зла.

Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя.

Оказывайте всем уважение, любите братство, бойтесь Бога и почитайте царя.

Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.

Рабы, подчиняйтесь со всяким страхом своим хозяевам, и причем не только тем, кто добр и снисходителен, но и тем, кто жесток.

Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо.

Это заслуга, если кто-то по совести ради Бога переносит лишения, несправедливо страдая.

Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом.

Если вы терпите, когда вас бьют за проступки, то какая ваша заслуга? Но если вы страдаете за добро и терпите это — вы заслужили одобрение Бога.

На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.

К этому вы были призваны, потому что Христос тоже пострадал за вас, оставив вам пример. Так следуйте же по Его стопам.

Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його;

"Он не совершил греха, и в словах Его не было никакого коварства".

коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо.

Когда Его оскорбляли, Он не отвечал оскорблениями; страдая, Он не угрожал, но полностью доверял себя тому, кто судит справедливо.

Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені.

Он понес в своем теле наши грехи на дерево, чтобы нам быть мертвыми для греха и живыми для праведности. Его ранами вы были исцелены.

Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.

Ведь вы были как заблудшие овцы, но сейчас вы вернулись к вашему Пастырю и Хранителю ваших душ.

« 1 глава 3 глава »