Михей 4 глава

Книга пророка Михея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Когда же придут последние дни, гора, на которой Храм1 ГОСПОДЕНЬ стоит, главной станет среди всех гор и над холмами возвысится — и все племена к ней потекут,

І в останні дні явною буде Господня гора, готова на верхів’ях гір, і підніметься понад пагорби. І до неї поспішать народи,

устремятся туда народы многие, говоря с отрадой: «Взойдем на гору ГОСПОДНЮ, ко Храму Бога Иакова. Он укажет нам стези Свои, и пойдем мы Его путями». Ведь с Сиона провозглашено будет Наставление2 Его, из Иерусалима — слово ГОСПОДНЕ.

і численні народи підуть і скажуть: Ходімо, підемо на Господню гору і до дому Бога Якова, і нам покажуть Його дорогу, і підемо Його стежками! Бо із Сіону вийде закон і Господнє слово з Єрусалима.

Он будет суд правый вершить между людьми, споры множества народов, и сильных, и дальних, — разрешит;3 перекуют они мечи на лемеха,4 копья — на ножи садовые, не поднимут более народы друг на друга мечи и искусство войны предадут забвенью.

І судитиме між численними народами, і картатиме сильні народи дуже далеко, і перекують свої мечі на плуги, а свої списи на серпи, і більше не візьме народ проти народу меча, і більше не навчатимуться воювати.

Сядет каждый под своей виноградной лозой, под смоковницей своей — и некого будет бояться. ГОСПОДЬ Воинств изрек это устами Своими.

І кожний спочине під своїм виноградом, і кожний — під своєю смоківницею, і не буде того, хто боїться, тому що уста Господа Вседержителя це проказали.

Как бы ни были верны своим богам прочие народы, мы будем преданно следовать за ГОСПОДОМ,5 Богом нашим, во веки веков.

Адже всі народи підуть кожний своєю дорогою, а ми підемо в Імені нашого Господа Бога навіки й далі.

«В оный день великий, — говорит ГОСПОДЬ, — соберу хромых, изгнанных созову и тех, кого повергал Я в страдания.

У той день, — говорить Господь, — зберу розбиту і викинену, і прийму тих, яких Я відкинув.

Хромых сделаю „остатком“ Своим; отверженные6 народом сильным станут; и будет царствовать над ними ГОСПОДЬ на горе Сион отныне и вовеки».

І оберну розбиту на останок, і відкинену — в сильний народ, і над ними зацарює Господь на горі Сіон відтепер і аж довіку.

Что же до тебя, сторожевая башня среди стад Израилевых, оплот дочери Сиона,7 вернешь ты себе былое владычество, царство дочери Иерусалима.

І ти, нещасний стовп отари, дочко Сіону, до тебе прийде і ввійде перша влада, царство з Вавилону до дочки Єрусалима.

К чему же нынешние вопли твои? Или не стало царя у тебя? Разве пал твой советчик или настигли муки тебя, как роженицу?

І тепер чому ти пізнав зло? Чи не було в тебе царя? Чи твоя рада загинула, тому що тебе захопили болі, як у тієї, що народжує

Придется еще корчиться в схватках тебе, дочь Сиона, и кричать от боли, как роженице, — должна ты будешь покинуть город и жить в чистом поле, а затем и до Вавилона добраться. Но там наконец спасенье обретешь — избавит тебя ГОСПОДЬ от рук врагов твоих.

Перенось болі й будь мужньою, і наблизься, дочко Сіон, як та, що народжує. Тому що тепер вийдеш з міста і поселишся на рівнині, і підеш аж до Вавилону. Звідти тебе визволить і звідти тебе викупить твій Господь Бог з руки твоїх ворогів.

Собрались ныне против тебя народы многие, худого тебе желают: «Да падет на нее скверна, чтобы нам позлорадствовать, смотря на Сион!»

Тепер же проти тебе зібралися численні народи, що кажуть: Зрадіймо, і хай наші очі подивляться на Сіон!

Но не знают они замыслов ГОСПОДА, не понимают намерений Его, а ведь Он собрал их, как снопы на гумно.

Та вони не пізнали Господнього задуму і не збагнули Його ради, бо Він їх зібрав, як снопи току.

Встань же и молоти их, дочь Сиона! Железные рога для того тебе дам и копыта медные дам. Тьму народов сокрушишь ты и ГОСПОДУ посвятишь8 их добычу, всё богатство их Владыке всей земли отдашь!

Устань і молоти їх, дочко Сіону, бо тобі поставлю залізні роги і тобі поставлю мідні копита, і знищиш численні народи, і покладеш Господу їхню безліч і їхню силу Господу всієї землі!

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: дом; то же в ст. 2.

2 [2] — Евр. тора — «наставление» или «закон», здесь в широком смысле — все повеления Господни.

3 [3] — Или (ближе к букв.): и суд производить для народов сильных до дальних (пределов).

3 [4] — Лемех — металлическая часть деревянного плуга, подрезающая пласт земли снизу.

5 [5] — Букв.: ходить во имя Господа. Слово «имя» здесь указывает на верховную власть Бога, и в данном контексте оно подчеркивает решимость признавать власть Божью определяющим началом в жизни человека.

7 [6] — Вульгата: изнемогшие. Евр. текст неясен.

8 [7] — «Дочерью Сиона» здесь назван город Давидов внутри Иерусалима. Дом царя Давида, именуемого пастырем Израиля (Пс 77:70,71), царская цитадель, может быть метафорически названа башней «стада».

13 [8] — Перевод по LXX, в масоретском тексте: Я посвящу.

« 3 глава 5 глава »