Михей 7 глава

Книга пророка Михея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

В уныние я впал! Похож на того, кто вышел плоды собирать летние, когда их сбор завершился и виноградники пусты; когда не найти уже ни кисти винограда, ни первых смокв, что так нравятся мне.

Горе мені, бо я став таким, як той, хто збирає очерет у жнива, і залишки зі збору винограду, коли немає грон, щоб їсти первоплоди. Горе мені, душе,

Так и людей Господу верных1 не сыскать уже в стране, ни одного человека честного2 не осталось; каждый в засаде засел и крови жаждет, загнать брата своего в ловушку норовит.

бо побожний загинув із землі, і немає серед людей того, хто йде прямо. Усі судяться до крові, кожний гнітить свого ближнього гнітом.

Умения зло творить не занимать им: начальник всякий и судья взятки требуют, знатные люди диктуют им прихоти свои — и те, не стыдясь нимало, правду извращают!

На зло приготовляють свої руки. Володар просить, і суддя сказав мирні слова, це бажане його душі. І Я заберу

Даже лучший из них — что кустарник колючий, и самый честный — хуже изгороди из терновника. Но День, стражами-пророками предсказанный, День возмездия, непременно грядет — вот тогда этот люд придет в замешательство!

їхні блага, поїдаючи як міль і йдучи за правилами в дні твоїх відвідин. Горе, горе, прийшли твої помсти, тепер будуть їхні плачі.

Не доверяй другу, на человека близкого тебе не полагайся и не будь откровенен даже с той, что, прильнув к тебе, рядом лежит.

Не надійтеся на друзів і не надійтеся на володарів, бережися твоєї спільної наложниці, щоб їй чогось не поставити.

Ведь и сын бесчестит отца, против матери дочь восстает, невестка — против свекрови, и домашние — человеку враги.

Тому що син безчестить батька, дочка повстане проти своєї матері, невістка проти своєї свекрухи, вороги чоловіка — усі мужі, що в його домі.

Что до меня, лишь на ГОСПОДА уповать буду, Бога, Спасителя моего, ждать буду — Бог мой услышит меня!

Я ж зверну погляд на Господа, терпеливо очікуватиму мого Бога-спасителя, мене вислухає мій Бог.

Рано торжествовать вам надо мной, враги мои!3 Пусть падаю я, но ведь и встаю, случись мне быть во тьме, ГОСПОДЬ — мой свет!

Не потішайся наді мною, моя ворожнеча, оскільки я впав. Та я встану, тому що, коли перебуватиму в темряві, Господь мене освітить!

Согрешив против ГОСПОДА, я понесу тяжесть гнева Его, пока не рассмотрит Он дело мое и не отстоит Его на суде.4 Он выведет меня к свету, Я увижу Его справедливость.

Я перенесу Господній гнів, бо я згрішив проти Нього, аж доки Він не виправдає мій суд. І Він здійснить мій суд, і виведе мене на світло, я побачу Його праведність.

И враги мои это тоже увидят, позором покроют себя те, кто говорил мне: «Где ГОСПОДЬ, Бог твой?» Своими глазами увижу, когда попирать их будут, словно грязь на улице.

І моя ворожнеча побачить, і одягнеться в сором та, що говорить до мене: Де твій Господь Бог? Мої очі поглянуть на неї. Тепер вона буде на потоптання, як болото на дорогах

Придет день, и начнешь ты, Иерусалим, вновь возводить стены твои, станешь расширять свои границы.5

у дні виготовлення цегли. Той день — твоє вигублення, і той день знищить закони.

В тот день придут к тебе отовсюду люди, толпы придут из Ассирии и городов египетских, от самого Египта до Евфрата6 приходить будут, от морей всех и от горы каждой.

І твої міста будуть вирівняні й для розподілу між ассирійцями, і твої сильні міста для розподілу від Тиру аж до ріки, день води і замішання.

Но земля твоя так и останется в запустении за жителей ее, за деяния их.

І земля буде на знищення разом з тими, що на ній живуть, — за плодами їхніх задумів.

Паси народ Свой, жезлом Своим направляй овец наследия Твоего, Господи, тех, что живут одиноко в зарослях диких. Пусть пасутся они на Кармиле,7 в Башане, в Гиладе, как в былые дни.

Паси Мій народ твоїм посохом, овець твого спадку, що самі заселили ліс посеред Кармилу. Вони пастимуться у Васані та Ґалааді, як і за вічних днів.

«Как во дни исхода из плена египетского, явлю Израилю чудеса Свои», — ответил Господь.

І так, як у дні твого виходу з Єгипту побачите гідне подиву.

Увидят то и другие народы и постыжены будут, лишатся всей мощи своей, прикроют руками рты свои, оглохнут уши у них,

Народи побачать і засоромляться всією їхньою силою, покладуть руки на їхні уста, їхні вуха оглухнуть.

будут прах лизать, как змеи, как твари, что ползают по земле; выползут из укрытий своих с трепетом Богу нашему навстречу, ГОСПОДУ, убоявшись Тебя.

Лизатимуть порох, як змія, плазуючи по землі, будуть стривожені в їхніх затворах. Жахнуться нашого Господа Бога — Тебе побояться.

Есть ли бог, подобный Тебе, Который прощал бы вину и отпускал грехи остатку наследия своего? Не держишь Ты гнева в сердце своем, любишь являть милосердие!

Хто такий Бог, як Ти? Що забирає неправедності й переступає безбожності для тих, що залишилися з Твого спадку, і Він не затримав Свого гніву на свідчення, бо Він — Той, Хто бажає милосердя.

Вновь смилуется Господь над нами, попраны будут Им проступки наши, в глубины моря бросит Он все наши8 грехи.

Він повернеться і помилує нас, усуне наші неправедності та кине в глибину моря всі наші гріхи.

Яви же верность9 Свою Иакову и милосердие Аврааму, как издревле клялся Ты отцам нашим!

Ти даси праведність Якову, милосердя Авраамові, — як Ти і обіцяв нашим батькам у попередні дні.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Или: богобоязненных.

2 [2] — Или: справедливого; то же в ст. 4.

8 [3] — В ст. 8−10 представлены слова израильтянина или, возможно, пророка, который, говоря от имени всего народа, кается во грехе и выражает уверенность, что в конце концов Господь даст Своему народу победу над его врагами. Местоимения ед. числа жен. рода в этих стихах выступают в роли указания на то, что это говорит «дочь Сиона», олицетворяющая город Иерусалим (ср. 1:13; 4:8,10,13). «Враги» здесь, вероятно, символически представляют всех врагов народа Божьего.

9 [4] — Букв.: не восстановит права мои.

11 [5] — Или: день, когда отдалятся границы (врагов); друг. возм. пер.: когда будут далеки законы; масоретский текст не вполне ясен.

12 [6] — Букв.: до реки.

14 [7] — Или: посреди тучных пастбищ.

19 [8] — Букв.: их.

20 [9] — Или: истину.

« 6 глава 1 глава »