4 Царств 19 глава

Четвертая книга Царств
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Когда царь Езекия услышал об этом, он разорвал свои одежды, оделся во власяницу и пошёл в храм Господа.

І сталося, коли це почув цар Езекія, то роздер свій одяг та одягнувся в мішковину і прийшов до Господнього дому.

Езекия послал начальника царского дворца Еликима, секретаря Севну и старших священников к пророку Исаии, сыну Амоса. Они были одеты в траурную одежду.

Він послав економа Еліякіма, писаря Сомну, і старших зі священиків, одягнених у мішковину, до пророка Ісаї, сина Амоса,

Они сказали ему: «Царь Езекия приказывает: „Пусть этот день станет особым днём скорби и печали, подобно тому дню, когда приходит время родиться младенцу, но нет сил ему появиться на свет.

і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Цей день — день смутку, звинувачення і гніву, бо прийшли сини аж до мук родів, та немає сили в тієї, яка народжує.

Господин военачальника, ассирийский царь, послал его оскорбить Бога живого. Может быть, Господь, твой Бог, услышит эти слова и докажет, что враг неправ! Так помолись за людей, которые ещё живы”».

Чи, може, послухає Господь, твій Бог, усі слова Рапсака, якого послав цар ассирійців, його володар, щоб ганьбити живого Бога і хулити словами, які почув Господь, твій Бог. Тож прийми молитву за останок, який виявився!

Когда слуги царя Езекии пришли к Исаии,

І слуги царя Езекії прийшли до Ісаї,

он сказал им: «Передайте своему господину, что говорит Господь: „Не бойся слов, которые слуги ассирийского царя говорили обо Мне, насмехаясь надо Мной.

а Ісая їм сказав: Так скажете вашому володареві: Так промовляє Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими хулили слуги царя ассирійців!

Я пошлю дух против него, и царь услышит весть о том, что его жизнь в опасности. Тогда он возвратится в свою страну, и Я сделаю так, что он будет убит мечом в его земле”».

Ось Я даю йому духа, і він почує звістку, і повернеться у свою землю, і повалю його мечем в його землі!

Военачальник услышал, что ассирийский царь ушёл из Лахиса. Когда он прибыл к своему царю, тот воевал против Ливны.

І повернувся Рапсак, і знайшов царя ассирійців, який воював проти Ломни, бо почув, що вони відійшли від Лахіса.

Затем ассирийский царь услышал весть о Тиргаке, эфиопском царе. Ему сообщили: «Тиргак вышел сразиться с тобой!» Тогда ассирийский царь снова отправил послов к Езекии сказать:

Він почув, що про Тарака, царя ефіопів, говорили: Ось він вийшов воювати з тобою! Тож він повернувся і відіслав послів до Езекії, кажучи:

«Скажите Езекии, иудейскому царю: „Не позволяй Богу, Которому ты доверяешь, обманывать тебя и говорить, что ассирийский царь не захватит Иерусалим!

Хай тебе не підводить твій Бог, Той, на Якого ти надієшся, заявляючи: Єрусалим не буде переданий у руки царя ассирійців!

Ты слышал о том, что ассирийские цари сделали с другими странами. Мы уничтожили их полностью. Так спасёшься ли ты? Нет!

Ось ти почув про все, що зробили царі ассирійців усім землям, щоб їх проклясти. Тож хіба ти врятуєшся?

Боги тех народов, которые были разбиты моими предками, не спасли их. Они уничтожили Гозан, Харан, Рецев и народ Эдема в Фалассаре!

Не спасли їх боги народів, яких знищили мої батьки: Ґозан, Харран, Рафес і синів Едема, які в Таестені?

Где царь Емафа? Где царь Арпада, царь города Сепарваим, цари Ены и Иввы?”»

Де є цар Емата і цар Арфада? І де є Сепфаруая, Ана і Ава?

Езекия получил письмо от послов и прочитал его. Затем он пошёл в храм Господа и развернул письмо перед Господом.

Езекія взяв листи з руки послів і прочитав їх. І прийшов Езекія до Господнього дому, відкрив їх перед Господом

Езекия молился перед Господом такими словами: «Господи, Бог Израиля, Царь, восседающий на Херувимах. Ты — единственный Бог, Который правит всеми царствами земли. Ты сотворил небеса и землю!

і сказав: Господи, Боже Ізраїля, Який перебуваєш над херувимами! Ти — єдиний Бог над усіма царями землі, Ти створив небо і землю.

Господи, услышь меня. Господи, открой Свои глаза и посмотри на эти письма. Услышь слова Сеннахирима, оскорбляющие Бога живого!

Господи, прихили Твоє вухо і послухай. Господи, відкрий Твої очі, поглянь і послухай слова Сеннахиріма, які послав, щоб ганьбити живого Бога!

Это правда, о Господи, что ассирийские цари уничтожили все эти народы.

Адже справді, Господи, царі ассирійців спустошили народи

Они сожгли богов этих народов в огне. Но это были не боги, а всего лишь дерево и камень — статуи, сделанные руками человека. Поэтому ассирийские цари и смогли их уничтожить.

і кинули їхніх богів у вогонь, бо вони не боги, але тільки діла рук людей — дерево і камінь — тож їх і знищили!

И теперь, Господи, Бог наш, спаси нас от ассирийского царя. Тогда все царства земли узнают, что Ты, Господи, единственный Бог».

А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від його руки, і хай взнають усі царства землі, що один Ти — Господь Бог!

Исаия, сын Амоса, послал к Езекии сказать: «Так говорит Господь, Бог Израиля: „Ты молился Мне о письме Сеннахирима, ассирийского царя, и Я услышал тебя”.

Тоді Ісая, син Амоса, послав до Езекії, переказуючи: Так говорить Господь, Бог сил, Бог Ізраїля: Я вислухав те, про що ти молився до Мене про Сеннахиріма, царя ассирійців.

Вот что говорит Господь о Сеннахириме: „Девственная дочь Сиона (Иерусалим) не думает, что важен ты. Она смеётся над тобой и вслед тебя качает головой.

Ось слово, яке Господь про нього сказав: Він тебе зневажив і насміявся з тебе, дівице, дочко Сіоне, над тобою похилили свою голову, дочко Єрусалиме!

Кого ты оскорблял? Над кем ты насмехался? Против кого в гордыне своей ты голос свой поднял? Против Святого Бога Израиля!

Кого зневажив ти і похулив? І на кого підняв ти голос? І ти підняв свої очі до висоти, до Святого Ізраїля.

Ты отправил своих послов, чтобы Господа оскорбить. Ты сказал: „Со своими колесницами я взошёл на высокие горы. Я зашёл вглубь Ливана. Я срубил высочайшие кедры и лучшие кипарисы Ливана. Я пришёл в самую дальнюю часть Ливана, в самый густой из его лесов.

Через твоїх послів ти зневажив Господа і ти сказав: У безлічі моїх колісниць я піду на висоту гір, на стегна Лівану, і я зрубав велич його кедра, вибрані його кипариси, і я прийшов до частини його краю, його лісу Кармилу.

Я откапывал родники и пил воду из новых источников. Я осушил все реки Египта ступнями моих ног”.

Я відсвіжився, і випив я чужі води, і спустошив стопою моєї ноги всі ріки околиці.

Но разве ты не слышал Мои слова? Я (Бог) задумал это давно, ещё в древние времена, а теперь Я это осуществил. Я позволил тебе снести укреплённые города, превращая их в груды развалин.

Я зліпив її, тепер привів її, і стало на знищення воюючих переселень, міцних міст.

У жителей тех городов не было сил. Они были напуганы и пристыжены. Они падут словно скошенная трава в полях, как мох на крышах, погибнут, не набрав силы.

І ті, хто живе в них, знемогли рукою, захиталися і засоромились, стали травою поля чи зеленою рослинністю, зеленню домів і на потоптання тому, хто стоїть напроти.

Я знаю о твоём каждом шаге, Я знаю о твоём каждом движении. Я также знаю твою злобу против Меня.

Я пізнав твій престол, твій вихід, твій вхід і твій гнів,

Ты питал презрение ко Мне. Я слышал твою гордую дерзость. За это Я вложу кольцо в твои ноздри, и удила в рот твой. А потом Я возвращу тебя назад той же дорогой, которой ты пришёл”».

оскільки ти запалав гнівом на Мене. І твоя грубість дійшла до Моїх вух, і покладу Мої кільця у твої ніздрі та уздечку у твої уста, і поверну тебе дорогою, якою ти прийшов.

«Езекия, это будет знамением, подтверждающим то, что Я помогу тебе: в этом году вы будете есть то, что вырастет само собой. На второй год вы будете есть то, что вырастет из этого зерна, а на третий год вы будете собирать урожай с тех зёрен, которые посадите. Вы посадите виноградные сады и будете есть их плоды.

Ось це тобі знак. Їстимеш цей рік те, що само виросте, а на другий рік — те, що зійде. А вже на третій буде засівання, жнива та садіння виноградників, і їстимете їхній плід.

Люди из рода Иуды, которые спаслись и уцелели подобно саженцам, укоренятся и снова будут приносить плоды.

І врятований останок дому Юди пустить глибше корінь вниз й видасть плід угорі.

Те немногие, кто остались в живых, выйдут из Иерусалима; те, кто спаслись, пойдут от горы Сион. Великая любовь Господа Всемогущего совершит всё это.

Адже з Єрусалима вийде останок, і той, хто спасається, — з гори Сіон! Ревність Господа сил це вчинить.

Поэтому так говорит Господь об ассирийском царе: „Он не войдёт в этот город. Он не пустит туда стрелы. Не принесёт он к городу свои щиты, и не построит он вал земляной, чтобы напасть на этот город.

Чи не так? Ось що говорить Господь цареві ассирійців: Він не ввійде в це місто і не випустить сюди стріли, не простягне проти нього щита і не насипле проти нього насипу!

Той же дорогой, которой пришёл, он и вернётся, и в город этот он не войдёт. Так говорит Господь!

Дорогою, якою він прийшов, нею він і повернеться і не ввійде в це місто! — говорить Господь.

Я защищу этот город и спасу его. Я сделаю это ради Себя и ради слуги Моего, Давида”».

Я щитом прикрию це місто заради Мене і заради Мого раба Давида!

В ту ночь Ангел Господа пошёл и убил сто восемьдесят пять тысяч человек в ассирийском лагере. Когда оставшиеся в живых воины встали на следующее утро, то увидели повсюду мёртвые тела.

І сталося, що вночі вийшов Господній ангел і уразив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч. Вони встали вранці, і ось усі тіла мертві.

Сеннахирим, ассирийский царь, возвратился в Ниневию и остался там.

Сеннахирім, цар ассирійців, устав, пішов, повернувся і замешкав у Ніневії.

Однажды, когда Сеннахирим поклонялся в храме Нисрожа, своего бога, его сыновья Адрамелех и Шарецер убили его мечом, а сами убежали в Араратскую землю. После него царём стал его сын Асардан.

І сталося, коли він поклонявся в домі Несераха, їхнього бога, Адрамелех і Сарасар, його сини, убили його мечем, а самі врятувалися в Араратській землі. І замість нього зацарював його син Асордан.

« 18 глава 20 глава »