Второзаконие 29 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Вот условия завета, который Господь повелел Моисею заключить с израильтянами в Моаве, в дополнение к завету, который Он заключил с ними у Хорива.
 
Гэта словы змовы, каторую СПАДАР расказаў Масею зрабіць із сынамі Ізраелявымі ў зямлі Моаўскай, апрача змовы, каторую СПАДАР зрабіў ізь імі на Горыве.

Моисей призвал израильтян и сказал им: — Ваши глаза видели всё, что Господь сделал в Египте с фараоном, со всеми его приближенными и со всей его землей.
 
І згукаў Масей усяго Ізраеля, і сказаў ім: «Вы бачылі ўсе, што зрабіў СПАДАР перад ачыма вашымі ў зямлі Ягіпецкай Фараону а ўсім слугам ягоным а ўсёй зямлі ягонай:

Вы своими глазами видели те великие кары, знамения и великие чудеса.
 
Тыя вялікія дазнаньні, каторыя бачылі вочы вашы, знакі а чудосы вялікія тыя;

Но до этого дня Господь не давал вам ума, который понимает, глаз, которые видят, и ушей, которые слышат.
 
Але ня даў вам СПАДАР сэрца, каб цяміць, і ачоў, каб бачыць, і вушоў, каб чуць, дагэтуль.

Так говорит Господь: «За сорок лет, что Я вел вас через пустыню, не ветшали ваши одежды, не изнашивались сандалии у вас на ногах.
 
І вадзіў сорак год па пустыні, і адзецьці вашы на вас ня зьвялі, і вобуй твой ня зьвяў на назе тваёй.

Вы не ели хлеба и не пили ни вина, ни пива. Я делал это, чтобы вы знали, что Я — Господь, ваш Бог».
 
Хлеба вы ня елі, і віна а напітку хмельнага ня пілі, каб вы ведалі, што Я СПАДАР, Бог ваш.

Когда вы добрались до этого места, Сигон, царь Хешбона, и Ог, царь Башана, вышли сразиться с нами, но мы разбили их.
 
І вы прышлі на месца гэтае, і выступіў Сыгон, кароль Гэшбонскі, і Оґ, кароль Вашанскі, на пярэймы нам на вайну, і мы іх пабілі,

Мы взяли их землю и дали её в наследие рувимитам, гадитам и половине рода Манассии.
 
І мы ўзялі зямлю іхную, і аддалі яе на спадак Рувінам а Ґадам а палавіцы плямені Манасавага.

Прилежно выполняйте условия этого завета, чтобы преуспевать во всех своих делах.
 
Дзяржыце ж словы змовы гэтае, і паўніце іх, каб вам мець дасьпех у вусім, што будзеце рабіць.

Все вы стоите сегодня в присутствии Господа, вашего Бога, — вожди ваших родов, начальники, старейшины и надзиратели и все остальные мужчины Израиля
 
Усі вы цяпер стаіце перад відам СПАДАРА, Бога свайго, галавы плямёнаў вашых, старцы вашы, ураднікі вашы, усі мужы Ізраелявы,

вместе с детьми, женами и чужеземцами, живущими в вашем лагере, которые рубят вам дрова и носят воду.
 
Дзецяняты вашы, жонкі вашы і чужаземец твой, што сярод табару твайго, ад секача дроў тваіх да сіляча вады твае,

Ты стоишь здесь, чтобы вступить в завет с Господом, твоим Богом, завет, который Господь заключает сегодня с тобой и скрепляет клятвой,
 
Каб увыйсьці табе ў змову СПАДАРА, Бога свайго, і ў прысягу Яго, каторую СПАДАР, Бог твой, чыне з табою сядні,

чтобы сделать тебя сегодня Своим народом и чтобы Ему быть твоим Богом, как Он обещал тебе и клялся твоим отцам Аврааму, Исааку и Иакову.
 
Каб пастанавіць цябе цяпер сабе за люд, і Ён будзе табе Богам, як Ён казаў табе й як прысягаў айцом тваім Абрагаму, Ісаку а Якаву.

Я заключаю этот завет, скрепленный клятвой, не только с вами,
 
І не з аднымі толькі вамі я ўчыню гэтую змову й гэтую прысягу,

стоящими здесь сегодня в присутствии Господа, нашего Бога, но и с теми, кого здесь сегодня нет.
 
Але як із тымі, каторыя цяпер тут із намі стаяць перад відам СПАДАРА, Бога нашага, так і з тымі, каторых няма тут із намі цяпер;

Вы сами знаете, как мы жили в Египте и как проходили через страны по дороге сюда.
 
Бо вы ведаеце, як мы жылі ў зямлі Ягіпецкай, і як мы праходзілі пасярод народаў, пераз каторыя вы прайшлі,

Вы видели у них отвратительные образы и идолов из дерева и камня, из серебра и золота.
 
І бачылі агіды іхныя й балваны іхныя, дзярвяныя й каменныя, срэбныя й залатыя, каторыя ў іх.

Пусть же не будет среди вас сегодня мужчины или женщины, клана или рода, чье сердце уклонится от Господа, нашего Бога, чтобы идти и служить богам тех народов. Смотрите, чтобы не было среди вас такого корня, из которого произрастает горькое, ядовитое растение.
 
Каб ня было памеж вас мужчыны або жонкі, або радзімы, або плямені, каторага сэрца адхінулася б цяпер ад СПАДАРА, Бога нашага, каб хадзіць служыць багом тых народаў, каб ня было памеж вас караня, што родзе жоўць а палын;

Когда такой человек услышит слова этой клятвы, он призовет на себя благословение, думая: «Я буду в безопасности, несмотря на то что буду продолжать ходить своим собственным путем». Это приведет к уничтожению как орошаемой, так и сухой земли.[82]
 
І калі б было, што, як пачуеш словы кляцьбы гэтае, то дабраславіш у сэрцу сваім, кажучы: "Супакой будзе імне, хоць бы хадзіў подле ўпорлівасьці сэрца свайго", каб знішчыць таго, што напіўшыся, і ўсьмяглага.

Господь никогда не захочет простить его. Его гнев и ревность воспламенятся против такого человека. Все проклятия, записанные в этой книге, падут на него, и Господь сотрет его имя из поднебесной.
 
Ня будзе зычыць СПАДАР дараваць яму, але тады задыміцца гнеў СПАДАРА й завісьць Яго на такога чалавека, і будзе цікаваць на яго ўся кляцьба, напісаная ў гэтай кнізе, і вытра СПАДАР імя ягонае з пад нябёсаў;

Господь выделит его из всех родов Израиля для бедствия, в соответствии со всеми проклятиями завета, записанными в этой книге Закона.
 
І аддзеле яго СПАДАР на ліха ад усіх плямёнаў Ізраелявых, подле ўсіх кляцьбаў змовы, напісаных у гэтай кнізе права гэтага.

Ваши дети, которые будут после вас в грядущих поколениях, и чужеземцы, которые придут из далеких земель, увидят бедствия, постигшие эту землю, и недуги, которыми Господь поразил её.
 
І скажа апошні род, дзеці вашыя, што будуць просьле вас, і чужаземец, што прыйдзе ізь зямлі далёкае, абачыўшы болькі зямлі гэтае й хваробы, каторымі заразе яе СПАДАР:

Вся земля будет горящей пустошью из соли и серы — ничто не будет сеяться, ничто не прорастет, никакой растительности на ней не будет. Это будет подобно уничтожению Содома и Гоморры, Адмы и Цевоима,[83] которые Господь низвергнул в Своем страшном гневе.
 
"Серка а соль, пажарышча — уся зямля; не засяецца й ня родзе яна, і ня ўзыйдзе зь яе ніякая трава, як па выгубленьню Содомы, Ґоморы, Адмы а Сэвоіму, каторыя вывярнуў СПАДАР у гневе Сваім а ў вабурэньню сваім";

Все народы спросят: «Почему Господь поступил так с этой землей? За что этот страшный, пылающий гнев?»
 
І скажуць усі народы: "За што СПАДАР так учыніў з гэтаю зямлёю? які вялікі гэты гіж гневу Ягонага!"

Ответ будет таков: «За то, что этот народ оставил завет Господа, Бога их отцов, завет, который Он заключил с ними, когда вывел их из Египта.
 
І скажуць: "За тое, што яны пакінулі змову СПАДАРА, Бога айцоў сваіх, каторую Ён учыніў зь імі, як вывеў іх ізь зямлі Ягіпецкае,

Они ушли служить другим богам, поклонялись богам, которых не знали, богам, которых Он им не назначал.
 
І пайшлі й пачалі служыць іншым багом, і кланяцца ім, багом, каторых яны ня зналі, і каторых Ён ня ўдзяліў ім,

Поэтому гнев Господа вспыхнул на эту землю, чтобы навести на неё все проклятия, записанные в этой книге.
 
Узгарэўся гнеў СПАДАРОЎ на зямлю гэтую, каб навесьці на яе ўсю кляцьбу, напісаную ў гэтай кнізе;

В ярости, негодовании и великом гневе Господь искоренил их из их земли и бросил в другую землю, как это и есть сейчас».
 
І вырваў іх СПАДАР ізь зямлі іхнае ў гневе, пале і ў вялікім абурэньню, і кінуў іх на іншую зямлю, як цяпер".

Тайное принадлежит Господу, нашему Богу, а открытое принадлежит нам и нашим детям навеки, чтобы мы следовали всем словам этого Закона.
 
Тайныя належаць СПАДАРУ, Богу нашаму, а яўныя нам а сыном нашым аж навекі, каб мы паўнілі ўсі словы права гэтага.

Примечания:

 
Новый русский перевод
19 [82] — В знач.: «Это наведет беду на всех: на него и на весь остальной народ».
23 [83] — См. Быт 14:2; Быт 19:29.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.