Второзаконие 29 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Куліша та Пулюя

Вот условия завета, который Господь повелел Моисею заключить с израильтянами в Моаве, в дополнение к завету, который Он заключил с ними у Хорива.

І скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них:

Моисей призвал израильтян и сказал им: — Ваши глаза видели всё, что Господь сделал в Египте с фараоном, со всеми его приближенными и со всей его землей.

Самі ви вбачали все, що сотворив Господь перед очима вашими в Египецькій землї з Фараоном і з рабами його і з його землею:

Вы своими глазами видели те великие кары, знамения и великие чудеса.

Великі спокушення, що вбачали очі твої, сї великі знаки і чудеса.

Но до этого дня Господь не давал вам ума, который понимает, глаз, которые видят, и ушей, которые слышат.

Тілько Господь не дав вам серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб чути, аж до сього дня.

Так говорит Господь: «За сорок лет, что Я вел вас через пустыню, не ветшали ваши одежды, не изнашивались сандалии у вас на ногах.

І водив я вас по степу сорок років: та одежа ваша не розлетїлась на вас, і обувє не позносилось на ногах твоїх;

Вы не ели хлеба и не пили ни вина, ни пива. Я делал это, чтобы вы знали, что Я — Господь, ваш Бог».

Хлїба ви не їдали, і вина і сильного напитку не пивали, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.

Когда вы добрались до этого места, Сигон, царь Хешбона, и Ог, царь Башана, вышли сразиться с нами, но мы разбили их.

І як прийшли ви на се місце, так Сигон, царь Гезбонський, і Ог, царь Базанський, вийшли проти нас битись, і ми побили їх.

Мы взяли их землю и дали её в наследие рувимитам, гадитам и половине рода Манассии.

І взяли ми землю їх, та й оддали в наслїддє Рубенїям та Гадїям та поколїнню Манассіїв.

Прилежно выполняйте условия этого завета, чтобы преуспевать во всех своих делах.

Додержуйте ж слова завіту сього, і сповняйте їх, щоб усе, що ви робите, удалось вам.

Все вы стоите сегодня в присутствии Господа, вашего Бога, — вожди ваших родов, начальники, старейшины и надзиратели и все остальные мужчины Израиля

Сьогоднї стоїте ви всї перед Господом, Богом вашим: голови поколїнь ваших, ваші громадські мужі і ваші начальники, всї мужі Ізрайлеві,

вместе с детьми, женами и чужеземцами, живущими в вашем лагере, которые рубят вам дрова и носят воду.

Ваші дїти, ваші жінки, і приходень твій, що посеред табору твого, від рубача твого до твого водоноші,

Ты стоишь здесь, чтобы вступить в завет с Господом, твоим Богом, завет, который Господь заключает сегодня с тобой и скрепляет клятвой,

Щоб ти приступив до завіту Господа, Бога твого, що під клятьбою установляє Господь, Бог твій, сьогоднї з тобою про те,

чтобы сделать тебя сегодня Своим народом и чтобы Ему быть твоим Богом, как Он обещал тебе и клялся твоим отцам Аврааму, Исааку и Иакову.

Щоб поставити тебе сьогоднї своїм народом, а він щоб був Богом твоїм, як сам обіцяв тобі і як він клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.

Я заключаю этот завет, скрепленный клятвой, не только с вами,

Не з вами одними роблю я сей завіт і сю клятьбову умову;

стоящими здесь сегодня в присутствии Господа, нашего Бога, но и с теми, кого здесь сегодня нет.

А з ними, що сьогоднї з нами ту стоять перед Господом, Богом нашим, і з тими, яких ту сьогоднї нема з нами.

Вы сами знаете, как мы жили в Египте и как проходили через страны по дороге сюда.

Ви бо знаєте, як ми жили в землї Египецькій, і як ми переходили посеред народів, аж перейшли їх;

Вы видели у них отвратительные образы и идолов из дерева и камня, из серебра и золота.

І ви гидкі їх речі бачили, їх божища з дерева і каменя, із срібла і золота, що їх у себе держать.

Пусть же не будет среди вас сегодня мужчины или женщины, клана или рода, чье сердце уклонится от Господа, нашего Бога, чтобы идти и служить богам тех народов. Смотрите, чтобы не было среди вас такого корня, из которого произрастает горькое, ядовитое растение.

Остерегайтесь, щоб не було між вами чоловіка, чи жінки, чи родини, чи поколїння, що їх серце одвертається сьогоднї од Господа, Бога нашого, щоб ійти служити богам сїх народів. Пильнуйте, щоб між вами та не було нї одного кореня, що плодить отруту і полин,

Когда такой человек услышит слова этой клятвы, он призовет на себя благословение, думая: «Я буду в безопасности, несмотря на то что буду продолжать ходить своим собственным путем». Это приведет к уничтожению как орошаемой, так и сухой земли.[82]

І такого чоловіка, що, почувши слова сієї клятьби, благословить себе в серцї свому, кажучи: Мати му впокій, хоч я жию по своїй волї; щоб не пропав, хто пє, і хто смагу терпить.

Господь никогда не захочет простить его. Его гнев и ревность воспламенятся против такого человека. Все проклятия, записанные в этой книге, падут на него, и Господь сотрет его имя из поднебесной.

Господь не схоче простити йому; тодї запалає гнїв Господень і лють його на чоловіка сього, і спадуть на його всї прокляття, написані в 'цїй книзї, і Господь зітре спід небес імя його:

Господь выделит его из всех родов Израиля для бедствия, в соответствии со всеми проклятиями завета, записанными в этой книге Закона.

І Господь призначить його на погибіль зміж усїх поколїнь Ізрайлевих, по всїх прокляттях завіту, як написано в книзї закону сього.

Ваши дети, которые будут после вас в грядущих поколениях, и чужеземцы, которые придут из далеких земель, увидят бедствия, постигшие эту землю, и недуги, которыми Господь поразил её.

І дальші роди, дїти ваші, що будуть після вас, і чужоземець, що прийде з далекої землї, побачивши кари сієї землї і муки, що їх завдавати ме їй Господь, казати муть,

Вся земля будет горящей пустошью из соли и серы — ничто не будет сеяться, ничто не прорастет, никакой растительности на ней не будет. Это будет подобно уничтожению Содома и Гоморры, Адмы и Цевоима,[83] которые Господь низвергнул в Своем страшном гневе.

Що вся земля пожарище, сїрка і сіль; земля не засїяна, де нїщо не росте і жадна билина не вдержиться, як западня Содома і Гомора, Адама і Зебоїм, що перевернув їх Господь у гнїву свому і в досадї своїй;

Все народы спросят: «Почему Господь поступил так с этой землей? За что этот страшный, пылающий гнев?»

І казати муть всї народи: Про що Господь зробив так із сією землею? Чого так дуже запалав гнїв його?

Ответ будет таков: «За то, что этот народ оставил завет Господа, Бога их отцов, завет, который Он заключил с ними, когда вывел их из Египта.

І казати муть їм: За те, що покинули завіт Господа, Бога батьків своїх, що його вчинив з ними, як виводив їх із Египецької землї,

Они ушли служить другим богам, поклонялись богам, которых не знали, богам, которых Он им не назначал.

І тому, що вони пішли і служити стали богам иншим, і падали ниць перед богами, яких вони не знали, і яких він не дав їм.

Поэтому гнев Господа вспыхнул на эту землю, чтобы навести на неё все проклятия, записанные в этой книге.

І запалав гнїв Господень на сю землю, так що допустив на неї всї прокляття, які написано в 'сїй книзї;

В ярости, негодовании и великом гневе Господь искоренил их из их земли и бросил в другую землю, как это и есть сейчас».

І вирвав їх Господь із сієї землї в гнїві і в досадї і в пересердї великому, та й кинув їх у другу землю, як оце й єсть.

Тайное принадлежит Господу, нашему Богу, а открытое принадлежит нам и нашим детям навеки, чтобы мы следовали всем словам этого Закона.

Що втаєне, те належить Господеві, Богу нашому; що ж відкрите, те наше і дїтей наших, по віки, щоб ми сповняли всї слова закону сього.

Примечания:

Новый русский перевод

19 [82] — В знач.: «Это наведет беду на всех: на него и на весь остальной народ».

23 [83] — См. Быт 14:2; Быт 19:29.

« 28 глава 30 глава »