Второзаконие 29 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

Вот условия завета, который Господь повелел Моисею заключить с израильтянами в Моаве, в дополнение к завету, который Он заключил с ними у Хорива.

І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: „Ви бачили все, що́ зробив був Господь на ваших оча́х в єгипетськім кра́ї фараонові, і всім рабам його та всьому його кра́єві, —

Моисей призвал израильтян и сказал им: — Ваши глаза видели всё, что Господь сделал в Египте с фараоном, со всеми его приближенными и со всей его землей.

ті великі ви́пробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чу́да,

Вы своими глазами видели те великие кары, знамения и великие чудеса.

та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

Но до этого дня Господь не давал вам ума, который понимает, глаз, которые видят, и ушей, которые слышат.

І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі.

Так говорит Господь: «За сорок лет, что Я вел вас через пустыню, не ветшали ваши одежды, не изнашивались сандалии у вас на ногах.

Не їли ви хліба, і вина та п'янко́го напо́ю не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш.

Вы не ели хлеба и не пили ни вина, ни пива. Я делал это, чтобы вы знали, что Я — Господь, ваш Бог».

А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навпере́йми вас на війну Сиго́н, цар хешбо́нський, та Оґ, цар баша́нський, — і побили ми їх,

Когда вы добрались до этого места, Сигон, царь Хешбона, и Ог, царь Башана, вышли сразиться с нами, но мы разбили их.

і забрали ми їхній край, та й дали його на спа́док Руви́мовим та Ґа́довим та половині племени Манасі́їного.

Мы взяли их землю и дали её в наследие рувимитам, гадитам и половине рода Манассии.

Додержуй же слів цього́ заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви пово́дження в усьому, що́ будете робити.

Прилежно выполняйте условия этого завета, чтобы преуспевать во всех своих делах.

Ви стоїте́ сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: го́лови ваші, племе́на ваші, старші́ ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

Все вы стоите сегодня в присутствии Господа, вашего Бога, — вожди ваших родов, начальники, старейшины и надзиратели и все остальные мужчины Израиля

діти ваші, ваші жінки́ та твій прихо́дько, що посеред табо́рів твоїх від колія́ дров твоїх аж до черпача́ твоєї води,

вместе с детьми, женами и чужеземцами, живущими в вашем лагере, которые рубят вам дрова и носят воду.

щоб ти ввійшов у запові́т Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

Ты стоишь здесь, чтобы вступить в завет с Господом, твоим Богом, завет, который Господь заключает сегодня с тобой и скрепляет клятвой,

щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батька́м твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

чтобы сделать тебя сегодня Своим народом и чтобы Ему быть твоим Богом, как Он обещал тебе и клялся твоим отцам Аврааму, Исааку и Иакову.

І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

Я заключаю этот завет, скрепленный клятвой, не только с вами,

але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

стоящими здесь сегодня в присутствии Господа, нашего Бога, но и с теми, кого здесь сегодня нет.

Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім кра́ї, і що ми прохо́дили серед тих народів, які ви перейшли́,

Вы сами знаете, как мы жили в Египте и как проходили через страны по дороге сюда.

І ви бачили їхні огиди та їхніх бовва́нів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

Вы видели у них отвратительные образы и идолов из дерева и камня, из серебра и золота.

Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або пле́м'я, що серце його сьогодні відверта́ється від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що виро́щує їдь та поли́н,

Пусть же не будет среди вас сегодня мужчины или женщины, клана или рода, чье сердце уклонится от Господа, нашего Бога, чтобы идти и служить богам тех народов. Смотрите, чтобы не было среди вас такого корня, из которого произрастает горькое, ядовитое растение.

щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений.

Когда такой человек услышит слова этой клятвы, он призовет на себя благословение, думая: «Я буду в безопасности, несмотря на то что буду продолжать ходить своим собственным путем». Это приведет к уничтожению как орошаемой, так и сухой земли.[82]

Не захоче Господь простити йому́, бо тоді запа́литься Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я́ його з-під неба.

Господь никогда не захочет простить его. Его гнев и ревность воспламенятся против такого человека. Все проклятия, записанные в этой книге, падут на него, и Господь сотрет его имя из поднебесной.

І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну.

Господь выделит его из всех родов Израиля для бедствия, в соответствии со всеми проклятиями завета, записанными в этой книге Закона.

І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що при́йде з далекої країни, і побачить порази цього Кра́ю та його хвороби, які пошле́ Господь на нього:

Ваши дети, которые будут после вас в грядущих поколениях, и чужеземцы, которые придут из далеких земель, увидят бедствия, постигшие эту землю, и недуги, которыми Господь поразил её.

сірка та сіль, погорі́лище — уся земля його, не буде вона засі́ювана, і не пустить росли́н, і не зі́йде на ній жодна трава, як по знищенні Содо́му та Гомо́ри, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

Вся земля будет горящей пустошью из соли и серы — ничто не будет сеяться, ничто не прорастет, никакой растительности на ней не будет. Это будет подобно уничтожению Содома и Гоморры, Адмы и Цевоима,[83] которые Господь низвергнул в Своем страшном гневе.

І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“

Все народы спросят: «Почему Господь поступил так с этой землей? За что этот страшный, пылающий гнев?»

І скажуть: „За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога сво́їх батьків, якого Він склав був із ними, коли виво́див їх з єгипетсього кра́ю.

Ответ будет таков: «За то, что этот народ оставил завет Господа, Бога их отцов, завет, который Он заключил с ними, когда вывел их из Египта.

І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

Они ушли служить другим богам, поклонялись богам, которых не знали, богам, которых Он им не назначал.

І запалився Господній гнів на цей край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

Поэтому гнев Господа вспыхнул на эту землю, чтобы навести на неё все проклятия, записанные в этой книге.

І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обу́ренні, та й кинув їх до іншого кра́ю, як цього дня.

В ярости, негодовании и великом гневе Господь искоренил их из их земли и бросил в другую землю, как это и есть сейчас».

Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб вико́нувати всі слова́ цього Зако́ну“.

Тайное принадлежит Господу, нашему Богу, а открытое принадлежит нам и нашим детям навеки, чтобы мы следовали всем словам этого Закона.

Примечания:

Новый русский перевод

19 [82] — В знач.: «Это наведет беду на всех: на него и на весь остальной народ».

23 [83] — См. Быт 14:2; Быт 19:29.

« 28 глава 30 глава »