Иезекииль 33 глава

Книга пророка Иезекииля
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

Было ко мне слово Господа:

І до мене було Господнє слово, що промовляло:

— Сын человеческий, поговори с соплеменниками и скажи им: «Если Я наведу на страну меч, а жители той страны изберут у себя человека, поставят его своим стражем,

Людський сину, заговори до синів твого народу і скажеш їм: Земля, на яку лиш наводжу меч. І візьме народ землі одну людину з них, і дадуть її собі за сторожа,

и он увидит, что на страну идет меч, и затрубит в рог, чтобы предупредить народ,

і побачить меч, що приходить на землю, і затрубить трубою, і дасть знак народові,

то тот, кто услышит рог, но не остережется, и меч, придя, лишит его жизни, сам будет повинен в своей гибели.

і почує той, що почув голос труби, та не стерегтиметься, то надійде меч і його захопить, і його кров буде на його голові,

Раз он услышал рог и не остерегся, он сам виноват в своей гибели. Если бы он остерегся, то остался бы жив.

тому що, почувши голос труби, він не стерігся, його кров буде на ньому, а цей, тому що він стерігся, спас свою душу.

Но если страж увидит, что идет меч, и не затрубит в рог, чтобы предупредить народ, и меч придет и лишит жизни кого-то из них, то этот человек будет взят за свой грех, а стража за эту гибель Я призову к ответу».

А якщо сторож побачить меч, що надходить, і не дасть знаку трубою, і народ не стерегтиметься, і меч, прийшовши, захопить у них душу, то вона буде схоплена через своє беззаконня, та Я домагатимуся крові з руки сторожа.

Сын человеческий, Я поставил тебя стражем для дома Израиля. Слушай же Мое слово и передавай им Мои предостережения.

І ти, людський сину, Я дав тебе сторожем для дому Ізраїля, і ти почуєш слово з Моїх уст,

Если Я скажу злодею: «Злой человек, ты непременно умрешь», а ты не будешь говорить, чтобы отвести его от его пути, то злодей умрет за свой грех,[128] а Я потребую у тебя ответа за его кровь.

коли Я кажу грішникові: Ти дійсно помреш! [1] — а ти не скажеш, щоби безбожний стерігся своєї дороги, то він, беззаконний, через своє беззаконня помре, а його крові Я домагатимуся з твоєї руки.

Но если ты предостерегал злодея, чтобы он оставил свой путь, а он этого не сделал, то он умрет за свой грех, а ты спасешь свою жизнь.

Якщо ж ти сповістиш безбожному його дорогу, щоб він від неї відвернувся, та він не відвернеться від своєї дороги, то цей через свою безбожність помре, а ти врятуєш свою душу.

Сын человеческий, скажи дому Израиля: «Вы говорите: „Наши преступления и грехи гнетут нас. Мы угасаем из-за них[129]. Как нам выжить?“»

І ти, людський сину, скажи домові Ізраїля: Так вони сказали, мовлячи: Наш блуд і наші беззаконня на нас, і ми в них танемо; і як житимемо?

Скажи им: «Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я хочу не смерти грешников, но того, чтобы они оставили свои пути и жили. Обратитесь! Оставьте свои неправедные пути! Дом Израиля, зачем вам умирать?»

Скажи їм: Живу Я, — говорить Господь, — Я не бажаю смерті безбожних, а радше, щоби безбожний повернув з його дороги, і щоб він жив. Повертаючись, зверніть з вашої дороги. І чому помираєте, доме Ізраїля?

Итак, сын человеческий, скажи соплеменникам: «Праведность не спасет праведника, если тот согрешит, и беззаконие злодея не погубит его, если он отвернется от него. Также если согрешит праведник, то он не сможет остаться в живых ради его былой праведности».

Скажи синам твого народу: Праведність праведного не врятує його, в який лиш день він заблудить, і беззаконня беззаконного не спричинить йому зла, в який лиш день він відвернеться від свого беззаконня. І праведний не може спастися.

Если Я скажу праведнику, что он непременно будет жить, а он понадеется на свою праведность и сделает зло, то ни одно из праведных дел, которые он совершил, не вспомнится; он умрет за то зло, которое сделал.

Коли Я кажу праведному: Цей поклав надію на свою праведність, та він учинить беззаконня, то всі його праведності не згадаються. У його неправедності, яку він вчинив, у ній помре!

А если Я скажу злодею: «Ты непременно умрешь», а он оставит грех и станет поступать справедливо и праведно:

І коли Я скажу безбожному: Ти дійсно помреш! [2] — а він відвернеться від свого гріха і чинитиме суд і праведність,

отдаст обратно то, что взял в залог за долги, вернет украденное, будет исполнять установления, которые дают жизнь, и не будет делать зла, то он непременно будет жить; он не умрет.

і віддасть заставу, і поверне награбоване, піде за приписами життя, щоб не чинити неправедне, то він безсумнівно буде жити [3] , і не помре.

Ни один из совершенных им грехов не будет ему припомнен. Он поступает справедливо и праведно: он непременно будет жить.

Усі його гріхи, якими він згрішив, не згадаються. Тому що він учинив суд і праведність, — житиме в них.

А твои соплеменники говорят: «Путь Владыки несправедлив». Нет, это их пути несправедливы.

І сини твого народу скажуть: Господня дорога неправильна. Та це їхня дорога неправедна.

Если праведник оставит праведность и примется делать зло, то он за это и умрет.

Коли праведний відвернеться від своєї праведності й чинитиме беззаконня, то помре в них.

А если злодей оставит злодейство и станет делать то, что справедливо и праведно, то, поступая так, он будет жить.

І коли грішник відвернеться від свого беззаконня, і чинитиме суд і праведність, то такий житиме в них.

А вы говорите: «Путь Владыки несправедлив». Я буду судить вас, дом Израиля, каждого по его поступкам.

І це те, що ви сказали: Господня дорога неправильна. Кожного з вас, доме Ізраїля, судитиму за його дорогами.

В двенадцатом году нашего плена, в пятый день десятого месяца ко мне пришёл человек, который спасся из Иерусалима, и сказал: «Город пал!»

І сталося, що у дванадцятому році, у дванадцятому місяці, на п’ятий день місяця нашого полону прийшов до мене з Єрусалима той, що врятувався, кажучи: Місто захоплене!

А вечером, накануне того дня, когда пришёл беженец, рука Господа была на мне, и Он открыл мои уста, прежде чем беженец утром пришёл ко мне. Он открыл мои уста, и я уже не молчал.

І на мені була Господня рука ввечері, раніше, ніж він прийшов, і я відкрив свої уста, поки він прийшов до мене вранці, і я відкрив свої уста, більше вони не були замкнені.

И было ко мне слово Господа:

І до мене було Господнє слово, що промовляло:

— Сын человеческий, жители этих развалин, что в земле Израиля, говорят: «Авраам был совсем один и владел этой землей, а нас много. Конечно же, эта земля отдана нам во владение».

Людський сину, ті зі спустошених місць, що живуть на землі Ізраїля, кажуть: Авраам був один і посів землю, і ми численні, нам дано землю у спадок.

Поэтому скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Вы едите мясо с кровью, поклоняетесь идолам и проливаете чужую кровь — вам ли владеть этой землей?

Через це скажи їм: Так говорить Господь:

Вы полагаетесь на меч, делаете мерзости, и один оскверняет жену другого. Вам ли владеть этой землей?»

Скажи им вот что: «Так говорит Владыка Господь: Верно как и то, что Я живу: оставшиеся в развалинах падут от меча; тех, кто находится в открытом поле, Я отдам на съедение диким зверям; а те, кто сидит в укреплениях и в пещерах, погибнут от мора.

Живу Я, що впадуть від меча ті, що в спустошених місцях, і ті, що на поверхні рівнини, будуть дані диким звірам у їжу, і тих, що в обмурованих, і тих, що в печерах, Я безсумнівно вб’ю [4].

Я превращу эту землю в мертвую пустыню, её гордая мощь исчезнет, и горы Израиля станут такими дикими, что никто не будет по ним проходить.

І дам землю на запустіння, і загине гордість її сили, і спустошені будуть гори Ізраїля, щоб не було того, хто проходить.

Они узнают, что Я — Господь, когда Я превращу эту землю в мертвую пустыню за все те мерзости, которые они сделали».

І пізнають, що Я — Господь. І зроблю їхню землю пустелею, і вона буде спустошена через усі їхні гидоти, які вони робили.

А о тебе, сын человеческий, твои соплеменники разговаривают у стен и дверей домов, говоря друг другу: «Идем, послушаем весть от Господа».

І ти, людський сину, сини твого народу — вони говорять про тебе біля муру і в брамах домів, і кажуть вони, кожний до свого брата, мовлячи: Зберемося і послухаймо, що виходить від Господа!

Мой народ ходит к тебе, как обычно, и садится пред тобой слушать твои слова, но не исполняет их. На устах у них — лесть, а сердца тянутся к нечестной наживе.

І вони приходять до тебе, коли сходиться народ, і сидять перед тобою, і слухають твої слова, та їх не чинитимуть, бо брехня в їхніх устах, і їхнє серце — за опоганеннями.

Истинно говорю, ты для них что певец, поющий о любви красивым голосом и хорошо играющий: они слышат твои слова, но не исполняют их.

І вони будь їм, як голос милозвучного мелодійного Псалтиря, і почують твої слова, та не чинитимуть їх.

Когда всё это сбудется, — а сбудется это непременно, — тогда они и узнают, что среди них был пророк.

І коли лиш прийдеш, то скажуть: Ось іде! І пізнають, що посеред них був пророк.

Примечания:

Новый русский перевод

8 [128] — Или: в своем грехе. Так же в ст. 9.

10 [129] — Или: в них.

« 32 глава 34 глава »