2 Коринфянам 1 глава

Второе послание Коринфянам
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

От Павла, по воле Бога апостола Христа Иисуса, и от брата Тимофея, церкви Божьей в Коринфе и всем святым в Ахаии[1].

Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, та брат Тимофій — до Божої Церкви в Коринті з усіма святими, які в усій Ахаї:

Благодать и мир вам от Бога Отца и от Господа Иисуса Христа.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, Отец милосердия и Бог всяческого утешения.

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець співчуття і Бог усякої втіхи,

Он утешает нас во всех наших тяготах, чтобы и мы, в свою очередь, могли утешить других в их горе тем утешением, которым Бог утешает нас.

Який розраджує нас у всіх наших скорботах, аби і ми могли потішати тих, хто перебуває у різних скорботах, утіхою, якою Бог потішає нас самих.

Ведь как умножаются наши страдания ради Христа, так умножается Христом и наше утешение.

Наскільки в нас множаться страждання Христа, настільки через Христа множиться і наша втіха.

Жизненные трудности мы переносим ради вашего утешения и спасения. Утешение, которое мы получаем, тоже дается нам ради вашего утешения. Оно поможет и вам стойко перенести те же страдания, которые приходится переносить нам.

Якщо терпимо, то це для вашої втіхи та спасіння; коли втішаємося, то це для вашої втіхи [та спасіння], що дає вам силу терпеливо переносити ті страждання, які й ми переносимо.

Мы твердо надеемся на вас и знаем, что как вы разделяете с нами наши страдания, так разделяете и наше утешение.

І наша надія щодо вас певна, бо знаємо, що ви є нашими співучасниками як у стражданнях, так і в радощах.

Братья, я хочу, чтобы вы знали о том, что мы пережили в провинции Азия[2]. Выпавшие там на нашу долю страдания настолько превосходили все наши силы, что мы потеряли надежду остаться в живых.

Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про наші труднощі, що трапилися [з нами] в Азії, бо нам було надзвичайно важко, понад силу, так що й не надіялися вже жити.

Казалось, что мы уже получили смертный приговор, но так было для того, чтобы мы научились полагаться не на себя, а на Бога, Который воскрешает мертвых.

Але самі в собі ми мали присуд смерті, щоб не надіятися на себе самих, але на Бога, Який воскрешає мертвих,

Он избавил нас от смертельной опасности и впредь избавит. На Него мы надеемся, и Он спасет нас.

Який і визволив нас від такої смерті, і визволить; на Нього ми надіємося, що й надалі визволятиме,

Только вы помогайте нам своими молитвами, чтобы многие возблагодарили Бога за то, что Он был так милостив к нам по их молитвам.

через сприяння вашої молитви за нас, щоби за дар, одержаний нами від багатьох, багато хто дякував за нас.

Мы хвалимся тем — и наша совесть может быть этому порукой, — что мы и в этом мире, и в особенности в наших отношениях с вами, поступали честно[3] и искренне, и это нам было дано от Бога. Мы поступали не по «мудрости» этого мира, но по Божьей благодати.

Наша похвала така: свідчення нашого сумління, що ми жили на світі, — особливо серед вас, — у простоті та Божій чистоті, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті.

Во всем, что мы вам написали, нет ничего, что вы, прочитав, не смогли бы понять. Я надеюсь, что, поняв нас до конца, —

І ми пишемо вам не що інше, як те, що читаєте і що розумієте; і я сподіваюся, що повністю зрозумієте,

а отчасти вы нас уже понимаете, — в День возвращения Господа Иисуса вы сможете хвалиться нами так же, как и мы вами.

як частково ви вже зрозуміли нас, що ми є для вас похвалою, як і ви для нас, у день Господа нашого Ісуса.

Я уверен в этом и поэтому хотел бы сначала прийти к вам, чтобы вы дважды получили благодать.

Із цією певністю я хотів прибути до вас раніше, щоб ви вдруге мали благодать,

Я собирался побывать у вас по пути в Македонию, а затем ещё раз посетить вас на обратном пути, и тогда вы помогли бы мне отправиться в Иудею.

а від вас піти в Македонію, а з Македонії знову прийти до вас, щоб ви відпровадили мене до Юдеї.

Может, вам кажется, что это решение было необдуманным? Или, может, я, как это водится у людей, говорю в одно и то же время то «да», то «нет»?

Задумавши так, чи вчинив я щось легковажно? Або коли щось задумую, то тілесно задумую, щоб «так» було в мене «так», а «ні» — «ні»?

Заверяю вас перед Богом, Который верен: то, что говорю вам, я говорю без колебаний.

Але вірний Бог, що наше слово до вас не було і «так», і «ні».

В Сыне Божьем Иисусе Христе, Которого вам возвещали я, Силуан[4] и Тимофей, нет никакой неопределенности, в Нем всегда лишь только «да».

Божий Син, Ісус Христос, Якого між вами проповідував я, Силуан і Тимофій, не був «так» і «ні»; у Ньому завжди було — «так»!

Все обещания Божьи подтвердились в Иисусе Христе! Поэтому и мы говорим через Него во славу Бога: «Аминь».

Бо скільки є Божих обітниць, то всі в Ньому — «так»! І в Ньому — «амінь»: для слави Бога через нас!

Бог делает и нас, и вас непоколебимыми во Христе. Он совершил над нами помазание

Той, Хто зміцнює нас з вами у Христі і Хто помазав нас, — це Бог.

и запечатлел нас Своей печатью. Он вложил в наши сердца Своего Духа, как залог того, что Он нам обещал.

Він дав нам печать, дарував завдаток Духа в наші серця.

Бог свидетель того, что лишь жалея вас, я до сих пор не приходил с наказанием в Коринф.

Тож я закликаю Бога за свідка моєї душі, Який щадив вас і не прийшов у Коринт дотепер.

Мы не хотим повелевать вашей верой, нет, мы делаем всё лишь для вашей радости, потому что вы твердо стоите в вере.

Не тому, що хочемо панувати над вашою вірою, але разом співпрацюємо для вашої радості, адже у вірі ви стоїте твердо!

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — Ахаия. Римская провинция, включавшая в себя большую часть той территории, на которой расположена современная Греция.

8 [2] — Здесь имеется в виду римская провинция на западе Малой Азии (часть современной территории Турции).

12 [3] — Или: свято.

19 [4] — Греческий вариант имени Сила.

« 16 глава 2 глава »