Иезекииль 33 глава

Книга пророка Иезекииля
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Было ко мне слово Господа:

Надійшло до мене таке слово Господнє:

— Сын человеческий, поговори с соплеменниками и скажи им: «Если Я наведу на страну меч, а жители той страны изберут у себя человека, поставят его своим стражем,

«Сину чоловічий! Промов до твоїх земляків і скажи їм: Коли я пошлю меч на якусь землю, а люди тієї землі візьмуть із-між себе чоловіка та й поставлять його за вартового в себе,

и он увидит, что на страну идет меч, и затрубит в рог, чтобы предупредить народ,

і він побачить меч, що йде на землю, та й затрубить у трубу й остереже людей,

то тот, кто услышит рог, но не остережется, и меч, придя, лишит его жизни, сам будет повинен в своей гибели.

і коли хтось почує звук труби, але не зважатиме на нього, і меч надійде і його захопить, — то кров його упаде на його голову.

Раз он услышал рог и не остерегся, он сам виноват в своей гибели. Если бы он остерегся, то остался бы жив.

Він чув звук труби, але не зважав на нього: кров його буде на ньому. Той же, хто зважав, урятував життя своє.

Но если страж увидит, что идет меч, и не затрубит в рог, чтобы предупредить народ, и меч придет и лишит жизни кого-то из них, то этот человек будет взят за свой грех, а стража за эту гибель Я призову к ответу».

Коли ж вартовий побачить меч і не затрубить у трубу, і люди не будуть остережені, і прийде меч та й забере в когось із них життя, то той умре за свою провину, але (відповідальности за) кров його я буду вимагати з руки вартового.

Сын человеческий, Я поставил тебя стражем для дома Израиля. Слушай же Мое слово и передавай им Мои предостережения.

Отже, й тебе, сину чоловічий, поставив я вартовим над домом Ізраїля, щоб ти, як почуєш з моїх уст слово, остеріг їх від мене.

Если Я скажу злодею: «Злой человек, ты непременно умрешь», а ты не будешь говорить, чтобы отвести его от его пути, то злодей умрет за свой грех,[128] а Я потребую у тебя ответа за его кровь.

Коли я скажу безбожникові: Безбожнику, ти вмреш! — і ти не скажеш нічого, щоб відвернути безбожника від його поведінки, то він, безбожник, умре за свою провину, але (відповіді за) кров його я буду вимагати від тебе.

Но если ты предостерегал злодея, чтобы он оставил свой путь, а он этого не сделал, то он умрет за свой грех, а ты спасешь свою жизнь.

Коли ж ти остеріг безбожника, щоб він відвернувсь від своєї поведінки, і він від неї не відвернувся, то він умре за свою провину, а ти врятував свою душу.

Сын человеческий, скажи дому Израиля: «Вы говорите: „Наши преступления и грехи гнетут нас. Мы угасаем из-за них[129]. Как нам выжить?“»

Ти ж, сину чоловічий, скажи домові Ізраїля: Ви все говорите: Проступки наші і гріхи наші тяжать над нами, і ми через них гинемо. Як нам жити?

Скажи им: «Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я хочу не смерти грешников, но того, чтобы они оставили свои пути и жили. Обратитесь! Оставьте свои неправедные пути! Дом Израиля, зачем вам умирать?»

Скажи їм: Клянусь, як от живу я, — слово Господа Бога, — я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив. Відверніться, відверніться від вашої лихої поведінки! Чому б вам умирати, доме Ізраїля?

Итак, сын человеческий, скажи соплеменникам: «Праведность не спасет праведника, если тот согрешит, и беззаконие злодея не погубит его, если он отвернется от него. Также если согрешит праведник, то он не сможет остаться в живых ради его былой праведности».

Ти ж, сину чоловічий, промов до твоїх земляків: Праведність праведного не врятує його, коли він провиниться, і безбожність безбожного не пошкодить йому, коли він навернеться від своєї безбожности. Праведник, коли згрішить, не зможе залишитися живим за свою праведність.

Если Я скажу праведнику, что он непременно будет жить, а он понадеется на свою праведность и сделает зло, то ни одно из праведных дел, которые он совершил, не вспомнится; он умрет за то зло, которое сделал.

Коли я скажу праведникові: Ти будеш жити, — а він, поклавшись на свою праведність, заходиться чинити зло, то йому не згадаються усі його праведні учинки, і він помре за зло, яке чинив.

А если Я скажу злодею: «Ты непременно умрешь», а он оставит грех и станет поступать справедливо и праведно:

А коли я скажу безбожникові: Ти мусиш умерти! — він же навернеться від своїх гріхів і почне чинити суд і справедливість,

отдаст обратно то, что взял в залог за долги, вернет украденное, будет исполнять установления, которые дают жизнь, и не будет делать зла, то он непременно будет жить; он не умрет.

зверне заставу, віддасть награбоване, ходитиме в законах, що ведуть до життя, зла більше не буде чинити, — то він напевне не вмре, — він житиме.

Ни один из совершенных им грехов не будет ему припомнен. Он поступает справедливо и праведно: он непременно будет жить.

Ні одного гріха, які вчинив, йому не згадають більше: він почав творити суд і справедливість, і буде жити.

А твои соплеменники говорят: «Путь Владыки несправедлив». Нет, это их пути несправедливы.

А твої земляки говорять: Не по правді чинить Господь, — тим часом як самі вони чинять не по правді.

Если праведник оставит праведность и примется делать зло, то он за это и умрет.

Коли праведник відвернеться від своєї праведности й заходиться чинити зло, він за те вмре.

А если злодей оставит злодейство и станет делать то, что справедливо и праведно, то, поступая так, он будет жить.

А коли безбожник навернеться від своїх гріхів і стане чинити суд і справедливість, то він за те буде жити.

А вы говорите: «Путь Владыки несправедлив». Я буду судить вас, дом Израиля, каждого по его поступкам.

А ви говорите: Не по правді чинить Господь! Я судитиму вас, доме Ізраїля, кожного за його вчинками.»

В двенадцатом году нашего плена, в пятый день десятого месяца ко мне пришёл человек, который спасся из Иерусалима, и сказал: «Город пал!»

Дванадцятого року, п'ятого дня десятого місяця нашого вислання, прибув до мене один утікач із Єрусалиму і звістив: Узято місто!

А вечером, накануне того дня, когда пришёл беженец, рука Господа была на мне, и Он открыл мои уста, прежде чем беженец утром пришёл ко мне. Он открыл мои уста, и я уже не молчал.

Та ще ввечорі напередодні перед приходом утікача найшла була на мене рука Господня, розтуливши мені уста саме, як той уранці прибув був до мене. Уста мої розтулились, і я не був більше німим.

И было ко мне слово Господа:

І надійшло до мене таке слово Господнє:

— Сын человеческий, жители этих развалин, что в земле Израиля, говорят: «Авраам был совсем один и владел этой землей, а нас много. Конечно же, эта земля отдана нам во владение».

«Сину чоловічий! Мешканці тих руїн на Ізраїльській землі мовлять ось яке: Авраам був один і одержав цю землю в посілість, а нас багато: тож нам належиться земля в посілість.

Поэтому скажи им: «Так говорит Владыка Господь: Вы едите мясо с кровью, поклоняетесь идолам и проливаете чужую кровь — вам ли владеть этой землей?

Отже, скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви їсте з кров'ю, підводите очі ваші на бовванів і проливаєте кров, — та й хочете одержати в посілість землю?

Вы полагаетесь на меч, делаете мерзости, и один оскверняет жену другого. Вам ли владеть этой землей?»

Ви спираєтесь на ваші мечі, коїте гидоти, знечещуєте один у одного жінок, — та й хочете одержати в посілість землю?

Скажи им вот что: «Так говорит Владыка Господь: Верно как и то, что Я живу: оставшиеся в развалинах падут от меча; тех, кто находится в открытом поле, Я отдам на съедение диким зверям; а те, кто сидит в укреплениях и в пещерах, погибнут от мора.

Ось як маєш їм сказати: Так говорить Господь Бог: Клянусь, як от живу я! Ті, що живуть у руїнах, поляжуть від меча; тих, що на полі, віддам на здобич звірю; а ті, що по твердинях та печерах, помруть від чуми,

Я превращу эту землю в мертвую пустыню, её гордая мощь исчезнет, и горы Израиля станут такими дикими, что никто не будет по ним проходить.

Я зроблю країну безлюдною пустинею, і прийде кінець її гордій могутності. Гори Ізраїля лежатимуть пустинею, ніхто не буде більше ними проходити.

Они узнают, что Я — Господь, когда Я превращу эту землю в мертвую пустыню за все те мерзости, которые они сделали».

І взнають, що я — Господь, як зроблю країну безлюдною пустинею, за всі їхні гидоти, що вони коїли.

А о тебе, сын человеческий, твои соплеменники разговаривают у стен и дверей домов, говоря друг другу: «Идем, послушаем весть от Господа».

Щождо тебе, сину чоловічий, то ось твої земляки розмовляють про тебе попід мурами та в дверях коло домів у себе; один до одного, і брат до брата кажуть: Ходім, послухаймо, яке слово вийшло від Господа!

Мой народ ходит к тебе, как обычно, и садится пред тобой слушать твои слова, но не исполняет их. На устах у них — лесть, а сердца тянутся к нечестной наживе.

І вони приходять до тебе гуртом і сідають перед тобою — люд мій! — і слухають твої слова, але не виконують їх. Брехня в них на устах, серце їх уганяє за наживою.

Истинно говорю, ты для них что певец, поющий о любви красивым голосом и хорошо играющий: они слышат твои слова, но не исполняют их.

І ось ти в них, мов співак забавний, що має гарний голос ще й на струнах доладу перебирає. Вони слухають твоє слово, але не виконують його.

Когда всё это сбудется, — а сбудется это непременно, — тогда они и узнают, что среди них был пророк.

А як воно справдиться, — ба воно вже й справджується, — тоді зрозуміють, що між ними був пророк.»

Примечания:

Новый русский перевод

8 [128] — Или: в своем грехе. Так же в ст. 9.

10 [129] — Или: в них.

« 32 глава 34 глава »