Второзаконие 34 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

И взошёл Моисей с равнин Моавитских на гору Нево, на вершину Фасги, что против Иерихона, и показал ему Господь всю землю Галаад до самого Дана,

І вийшов Мойсей із моа́вських степі́в на го́ру Нево́, на верхів'я Пісґі́, що навпроти Єрихо́ну, а Госпо́дь дав йому побачити ввесь край: Ґілеа́д аж до Да́ну,

и всю землю Неффалимову, и всю землю Ефремову и Манассиину, и всю землю Иудину, даже до самого западного моря,

і ввесь Нефтали́м, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди аж до Оста́ннього моря,

и полуденную страну, и равнину долины Иерихона, город Пальм, до Сигора.

і пі́вдень, і рівнину долини Єрихо́ну, пальмового міста аж до Цоару.

И сказал ему Господь: вот земля, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, говоря: «семени твоему дам её»; Я дал тебе увидеть её глазами твоими, но в неё ты не войдёшь.

І сказав Господь до нього: „Оце той край, що Я присягнув Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Насінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його власними очима, та туди не пере́йдеш“.

И умер там Моисей, раб Господень, в земле Моавитской, по слову Господню;

І впоко́ївся там Мойсей, Господній раб, у моавському кра́ї на при́каз Господа.

и погребён на долине в земле Моавитской против Беф-Фегора, и никто не знает места погребения его даже до сего дня.

І похова́ний він у долині в моавському кра́ї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гро́бу його аж до цього дня.

Моисею было сто двадцать лет, когда он умер; но зрение его не притупилось, и крепость в нём не истощилась.

А Мойсей був віку ста й двадцяти́ літ, коли він помер, та не зате́мнилось око його, і воло́гість його не зменшилась.

И оплакивали Моисея сыны Израилевы на равнинах Моавитских тридцать дней. И прошли дни плача и сетования о Моисее.

І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в моавських степа́х тридцять день, та й покінчи́лися дні опла́кування жало́би за Мойсеєм.

И Иисус, сын Навин, исполнился духа премудрости, потому что Моисей возложил на него руки свои, и повиновались ему сыны Израилевы и делали так, как повелел Господь Моисею.

А Ісус, син Нави́нів, був повний духа мудрости, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.

И не было более у Израиля пророка такого, как Моисей, которого Господь знал лицом к лицу,

І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,

по всем знамениям и чудесам, которые послал его Господь сделать в земле Египетской над фараоном и над всеми рабами его и над всею землёю его,

щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім кра́ї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,

и по руке сильной и по великим чудесам, которые Моисей совершил пред глазами всего Израиля.

і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того стра́ху великого, що Мойсей чинив на оча́х усього Ізраїля.

Примечания:

Синодальный перевод

8 сетовать — роптать, жаловаться.

« 33 глава 1 глава »