Об’явлення 9 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (СВ)

І пятий ангел затрубив, і я бачив звізду, що впала з неба на землю, і дано їй ключ від бездонного колодязя,

Пятый ангел вострубил, и я увидел звезду, упавшую с неба на землю, и дан был ей ключ от кладезя бездны.

і відчинив він бездонний колодязь; і знїс ся дим з колодязя, наче дим великої печі, і затьмилось сонце, і повітрє від диму з колодязя.

Она отворила кладезь бездны, и вышел дым из кладезя, как дым из большой печи, — и помрачилось солнце и воздух от дыма из кладезя.

А з диму вийшла сарана на землю, і дана їй власть, яко ж мають власть скорпиони земні.

И из дыма вышла саранча на землю, и дана была ей власть, какую имеют земные скорпионы.

І сказано їм, щоб не шкодили траві земній, анї жодній зеленинї, анї жодній деревинї, тільки одним людям, що не мають печатї Божої на чолах своїх.

И сказано было ей, чтобы не делала вреда траве земной, и никакой зелени, и никакому дереву, а только одним людям, которые не имеют печати Божией на челах своих.

І дано їм, щоб не вбивали їх, а щоб мучили пять місяцїв; а мука від них, як мука від скорпиона, коли вкусить чоловіка.

И дано ей не убивать их, а только мучить пять месяцев; и мучение от нее подобно мучению от скорпиона, когда ужалит человека.

І шукати муть в днї ті люде смерти, і не знайдуть її; і бажати муть вмерти, і втїкати ме смерть від них.

В те дни люди будут искать смерти, но не найдут ее; пожелают умереть, но смерть убежит от них.

А порода сарани наче то конї, приготовлені до війни, а на головах її наче вінцї подобаючі на золото, а лиця їх як лиця людські.

По виду своему саранча была подобна коням, приготовленным на войну; и на головах у нее как бы венцы, похожие на золотые, лица же ее, как лица человеческие;

І мали волоссє, як волоссє жіноче; а зуби їх, наче левині,

и волосы у нее, как волосы у женщин, а зубы у нее были как у львов.

і мали бронї (панцирі), наче бронї залїзні; а шум крил їх, наче шум возів, коли багато коней біжить на війну.

На ней была броня, как бы броня железная, а шум от крыльев ее — как стук от колесниц, когда множество коней бежит на войну;

А хвости у них подобні, як у скорпионів, і жала були в хвостах їх; а власть їх — шкодити людям пять місяцїв.

у нее были хвосты, как у скорпионов, и в хвостах ее были жала; власть же ее была — вредить людям пять месяцев.

І мають над собою царя, ангела безоднї; імя йому по єврейськи Авадон, а по грецьки має імя Аполион (Губитель).

Царем над собой она имела ангела бездны; имя ему по-еврейски Аваддон, а по-гречески Аполлион.

Горе одно перейшло; ось, настигають ще два після сього.

Одно горе прошло; вот, идут за ним еще два горя.

І шестий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотої жертівнї, що перед Богом,

Шестой ангел вострубил, и я услышал один голос от четырех рогов золотого жертвенника, стоящего пред Богом,

що глаголав шестому ангелу, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.

говоривший шестому ангелу, имевшему трубу: «Освободи четырех ангелов, связанных при великой реке Евфрат».

І розвязано чотирьох ангелів, що були приготовані на годину, і день, і місяць, і рік, щоб убили третю часть людей.

И освобождены были четыре ангела, приготовленные на час, и день, и месяц, и год, для того чтобы умертвить третью часть людей.

А число войська кінного двістї тисяч тисячей; і чув я число їх.

Число конного войска было два мириада мириад; и я слышал число его.

І так бачив я конї у видїнню, а ті, що сидїли на них, мали бронї огняні і гияцинтові і сїрчані, а голови коней, як голови левів, а з ротів їх виходить огонь, і дим, і сїрка.

Так видел я в видении коней и на них всадников, которые имели на себе броню огненную, гиацинтовую и серную. Головы у коней — как головы у львов, и изо рта их выходил огонь, дым и сера.

А від тих трьох убита третя часть людей, від огня, і від диму, і від сїрки, виходячої з ротів їх.

От этих трех язв: от огня, дыма и серы, выходящих изо рта их, — умерла третья часть людей,

Сила бо їх в ротї (і в хвостах їх); хвости бо їх подобні зміям, маючи голови, котрими шкодять.

ибо сила коней заключалась в пасти их и в хвостах их; а хвосты их были подобны змеям и имели головы, и ими они вредили.

А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у дїлах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяним, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити.

Прочие же люди, которые не умерли от этих язв, не раскаялись в делах рук своих, так чтобы не поклоняться бесам и золотым, серебряным, медным, каменным и деревянным идолам, которые не могут ни видеть, ни слышать, ни ходить.

І не каялись в убийствах своїх, анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх.

И не раскаялись они в убийствах своих, ни в чародействах своих, ни в блуде своем, ни в воровстве своем.

« 8 глава 10 глава »