Йоіла 1 глава

Книга пророка Йоіла
Переклад Огієнка → English Standard Version

Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.

The word of the Lord that came to Joel, the son of Pethuel:

„Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?

Hear this, you elders; give ear, all inhabitants of the land! Has such a thing happened in your days, or in the days of your fathers?

Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.

Tell your children of it, and let your children tell their children, and their children to another generation.

„Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.

What the cutting locust left, the swarming locust has eaten. What the swarming locust left, the hopping locust has eaten, and what the hopping locust left, the destroying locust has eaten.

Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!

Awake, you drunkards, and weep, and wail, all you drinkers of wine, because of the sweet wine, for it is cut off from your mouth.

Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.

For a nation has come up against my land, powerful and beyond number; its teeth are lions’ teeth, and it has the fangs of a lioness.

Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.

It has laid waste my vine and splintered my fig tree; it has stripped off their bark and thrown it down; their branches are made white.

Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.

Lament like a virgina wearing sackcloth for the bridegroom of her youth.

Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.

The grain offering and the drink offering are cut off from the house of the Lord. The priests mourn, the ministers of the Lord.

Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.

The fields are destroyed, the ground mourns, because the grain is destroyed, the wine dries up, the oil languishes.

Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.

Be ashamed,b O tillers of the soil; wail, O vinedressers, for the wheat and the barley, because the harvest of the field has perished.

Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.

The vine dries up; the fig tree languishes. Pomegranate, palm, and apple, all the trees of the field are dried up, and gladness dries up from the children of man.

Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!

Put on sackcloth and lament, O priests; wail, O ministers of the altar. Go in, pass the night in sackcloth, O ministers of my God! Because grain offering and drink offering are withheld from the house of your God.

Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.

Consecrate a fast; call a solemn assembly. Gather the elders and all the inhabitants of the land to the house of the Lord your God, and cry out to the Lord.

Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!

Alas for the day! For the day of the Lord is near, and as destruction from the Almightyc it comes.

Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

Is not the food cut off before our eyes, joy and gladness from the house of our God?

Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.

The seed shrivels under the clods;d the storehouses are desolate; the granaries are torn down because the grain has dried up.

Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!

How the beasts groan! The herds of cattle are perplexed because there is no pasture for them; even the flocks of sheep suffer.e

До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.

To you, O Lord, I call. For fire has devoured the pastures of the wilderness, and flame has burned all the trees of the field.

Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!

Even the beasts of the field pant for you because the water brooks are dried up, and fire has devoured the pastures of the wilderness.

« 14 глава 2 глава »