1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. С казав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною.
2 Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився.
3 Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм:
4 Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї.
5 Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї.
6 Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде.
7 І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе!
8 Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям.
9 Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси.
10 Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї.
11 Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде.
12 Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої.
13 Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!