1 Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!
2 Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?
3 Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.
4 Божища їх — срібло і золото, твориво рук чоловічих.
5 Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;
6 Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.
7 Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.
8 Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.
9 Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
10 Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
11 Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.
12 Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.
13 Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.
14 Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.
15 Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.
16 Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.
17 Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.
18 Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!