1 Проводиреві хора: після "Голубка з далеких дубравин"; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. П омилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.
2 Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.
3 В день страху мого я вповаю на тебе!
4 Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?
5 Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.
6 Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.
7 Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!
8 Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?
9 Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.
10 В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.
11 На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?
12 Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.
13 Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?