1 Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. С лавити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої.
2 Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!
3 Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.
4 Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.
5 Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.
6 Ох вороже! Конець руїнам на віки — і городи понищив ти; ой пропала їх память.
7 Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.
8 І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.
9 І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.
10 І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.
11 Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.
12 Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.
13 Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,
14 Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.
15 Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.
16 Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.
17 Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.
18 Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.
19 Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.
20 Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.