1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру.
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
4 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою
5 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч.
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!
7 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла.
8 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!
9 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами,
11 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!
12 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!