1 Не нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди.
2 Чому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?»
3 Наш Бог на небі; усе, що захотів, створив він.
4 Божища їхні — то золото й срібло діло рук людських.
5 Мають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать.
6 Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху.
7 Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла.
8 Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.
9 Ізраїлю, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.
10 О доме Арона, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.
11 Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь! Він допомога їхня і щит їхній.
12 Господь, згадавши нас, поблагословить; поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона.
13 Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих.
14 Хай Господь вас помножить, вас і дітей ваших.
15 Благословенні будете Господом, що створив небо і землю.
16 Небо, — небо Господнє, а землю він дав синам людським.
17 Не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу.
18 А ми благословляємо Господа, віднині і повіки. Алилуя.