1 Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
2 Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
3 Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
4 Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
5 тим і дрижатимуть від страху, бо Бог — із родом справедливих.
6 Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь — його притулок.
7 Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!