1 Провідникові хору. Слуги Господнього Давида.
2 Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.
3 Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.
4 Слова уст його — неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.
5 Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.
6 Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.
7 Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш.
8 Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.
9 Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш.
10 Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.
11 Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.
12 Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.
13 Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.