1 Давида. Маскіл. Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито,
2 Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства.
3 Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.
4 Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку.
5 Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого.
6 Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих — вони до нього не досягнуть.
7 Ти — захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння.
8 “Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі — моє око!
9 Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.”
10 Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.
11 Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем.