1 Соломона. Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість.
2 Хай судить твій народ по праву, бідних твоїх по правді.
3 Хай гори принесуть народові мир, і горби — справедливість.
4 Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче.
5 Тебе боятимуться поки сонця і поки місяця від роду й до роду.
6 Хай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю.
7 За його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий — аж доки місяця.
8 Він буде правити від моря аж до моря і від Ріки аж до кінців землі.
9 Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох.
10 Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці.
11 Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть.
12 Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має.
13 Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних.
14 Він викупить їхні душі від гнету й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього.
15 Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.
16 На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, ненаначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.
17 Ім'я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім'я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.
18 Благословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса — єдиний.
19 І благословенне його славне ім'я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде!
20 Скінчені молитви Давида, сина Єссея.