1 да Карынфянаў 4 глава

Першае пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Українська Біблія. Турконяк

Дык вось, кожны павінен уважаць нас за слуг Хрыстовых і за будаўнікоў тайнаў Божых;

Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.

ад будаўнікоў жа патрабуецца, каб кожны быў верны.

А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.

Мне вельмі мала залежыць, як судзіце мяне вы, альбо як судзяць людзі; я і сам сябе ня суджу.

Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.

Бо, хоць я нічога ня ведаю за сабою, але гэтым не апраўдваюся; а судзьдзя мне — Гасподзь.

І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.

Таму ня судзеце ніяк дачасна, пакуль ня прыйдзе Гасподзь, Які і асьветліць схаванае ў змроку і выявіць сардэчныя намеры, і тады кожнаму будзе пахвала ад Бога.

Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.

Гэта, браты, прыклаў я да сябе і да Апалоса дзеля вас, каб вы навучыліся ад нас не мудраваць звыш таго, што напісана, і не выстаўліся адзін перад адным.

Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.

Бо хто вылучае цябе? Што ты маеш, чаго не атрымаў бы? А калі атрымаў, чаго хвалішся, быццам не атрымаў?

Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?

Вы перанасыціліся ўжо, вы ўжо ўзбагаціліся, вы пачалі валадарыць бяз нас. О, калі б на самай справе валадарылі, каб і мы з вамі валадарылі!

Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!

Бо я думаю, што нам, апошнім пасланцам, Бог вызначыў быць як бы засуджанымі на сьмерць; бо мы зрабіліся ганьбішчам для сьвету, для анёлаў і людзей.

Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.

Мы неразумныя дзеля Хрыста, а вы мудрыя ў Хрысьце; мы нямоглыя, а вы дужыя; вы ў славе, а мы ў ганьбе.

Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.

Нават дагэтуль трываем голад і смагу, і галечу, і б’юць нас, і бадзяемся,

Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,

і працуем, робячы сваімі рукамі. Ліхасловяць нас, мы дабраслаўляем; гоняць нас, мы трываем;

трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,

клянуць нас, мы молімся; мы як сьмецьце для сьвету, як пыл, усімі таптаны дагэтуль.

коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.

Ня каб пасароміць вас, пішу гэта, а на розум наводжу вас, як любасных дзяцей маіх.

Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.

Бо, хоць у вас тысячы настаўнікаў у Хрысьце, але няшмат айцоў: я нарадзіў вас у Хрысьце Ісусе зьвеставаньнем.

Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.

Таму прашу вас: пераймайце мяне, як я Хрыста.

Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].

На тое паслаў я да вас Цімафея, майго любаснага і вернага ў Госпадзе сына, які нагадае вам пра шляхі мае ў Хрысьце Ісусе, як я вучу ўсюды ў кожнай царкве.

Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.

Як я ня йду да вас, дык некаторыя ў вас заганарыліся;

Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.

але я неўзабаве прыйду да вас, калі заўгодна будзе Госпаду, і выпрабую ня словы гардуноў, а сілу,

Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.

бо Царства Божае ня ў слове, а ў сіле.

Адже Царство Боже не в слові, а в силі.

Чаго вы хочаце? каб з посахам прыйшоў да вас, ці зь любоўю і духам лагоднасьці?

Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?

« 3 глава 5 глава »