1 Коринфянам 4 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

Пусть считают нас служителями Христовыми и домоправителями тайн Божиих.

Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.

А от домоправителя требуется, чтобы нашли его верным,

А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.

Для меня очень мало значит быть судимым вами или человеческим судом. Но я и сам себя не сужу.

Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.

Ибо я ничего за собой не знаю, но не этим я оправдан, Судящий же меня есть Господь.

І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.

Поэтому не судите вовсе прежде времени, доколе не придет Господь, Который и осветит скрытое во тьме и обнаружит намерения сердец; и тогда похвала будет каждому от Бога.

Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.

Это применил я, братья, к себе и Аполлосу ради вас, чтобы вы научились на нашем примере правилу: «не больше того, что написано», чтобы никто из вас не надмевался в пользу одного против другого.

Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.

В самом деле, кто тебя выделяет? И что ты имеешь, чего бы не получил? А если получил, что хвалишься, как будто не получил?

Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?

Вы уже сыты, вы уже разбогатели, без нас вы воцарились. И если бы только воцарились, чтобы и мы вместе с вами воцарились.

Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!

Ибо думаю, Бог сделал нас, апостолов, последними, как бы приговорёнными к смерти, потому что мы стали зрелищем для мира и ангелов и людей,

Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.

Мы безумны ради Христа, а вы разумны во Христе; мы немощны, а вы крепки; вы славны, а мы в бесчестии.

Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.

До нынешнего часа мы и голод терпим, и жажду, и наготу, и заушения,

Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,

и скитаемся и трудимся, работая своими руками; ругаются над нами — мы благословляем; гонят нас — мы терпим;

трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,

поносят нас — мы молимся. Мы сделались сором для мира, отбросами для всех до нынешнего времени.

коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.

Не стыдя вас, пишу это, но вразумляя, как детей моих возлюбленных.

Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.

Ведь если даже вы имеете тьму наставников во Христе, вы имеете, однако, не многих отцов, ибо родил вас я во Христе Иисусе чрез Евангелие.

Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.

Итак прошу вас: подражайте мне.

Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].

Потому-то я послал к вам Тимофея, который есть сын мой возлюбленный и верный в Господе: он вам напомнит пути мои во Христе, как я повсюду, в каждой церкви, учу.

Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.

А некоторые возгордились, как если бы я не должен был придти к вам.

Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.

Но я скоро приду к вам, если Господу будет угодно, и узнаю не слово возгордившихся, но силу:

Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.

ибо не в слове Царство Божие, но в силе.

Адже Царство Боже не в слові, а в силі.

Что вы хотите? Придти мне к вам с жезлом или с любовью и духом кротости?

Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?

« 3 глава 5 глава »