1 Коринфянам 4 глава

Первое послание к Коринфянам святого апостола Павла
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

Пусть считают нас служителями Христовыми и домоправителями тайн Божиих.

Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих.

А от домоправителя требуется, чтобы нашли его верным,

Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний.

Для меня очень мало значит быть судимым вами или человеческим судом. Но я и сам себя не сужу.

Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу.

Ибо я ничего за собой не знаю, но не этим я оправдан, Судящий же меня есть Господь.

Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить — це Господь.

Поэтому не судите вовсе прежде времени, доколе не придет Господь, Который и осветит скрытое во тьме и обнаружит намерения сердец; и тогда похвала будет каждому от Бога.

Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.

Это применил я, братья, к себе и Аполлосу ради вас, чтобы вы научились на нашем примере правилу: «не больше того, что написано», чтобы никто из вас не надмевался в пользу одного против другого.

А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса — заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого.

В самом деле, кто тебя выделяет? И что ты имеешь, чего бы не получил? А если получил, что хвалишься, как будто не получил?

Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?

Вы уже сыты, вы уже разбогатели, без нас вы воцарились. И если бы только воцарились, чтобы и мы вместе с вами воцарились.

Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали!

Ибо думаю, Бог сделал нас, апостолов, последними, как бы приговорёнными к смерти, потому что мы стали зрелищем для мира и ангелов и людей,

Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.

Мы безумны ради Христа, а вы разумны во Христе; мы немощны, а вы крепки; вы славны, а мы в бесчестии.

Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж — міцні; ви славні, ми ж без чести.

До нынешнего часа мы и голод терпим, и жажду, и наготу, и заушения,

До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось.

и скитаемся и трудимся, работая своими руками; ругаются над нами — мы благословляем; гонят нас — мы терпим;

Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;

поносят нас — мы молимся. Мы сделались сором для мира, отбросами для всех до нынешнего времени.

нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.

Не стыдя вас, пишу это, но вразумляя, как детей моих возлюбленных.

Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.

Ведь если даже вы имеете тьму наставников во Христе, вы имеете, однако, не многих отцов, ибо родил вас я во Христе Иисусе чрез Евангелие.

Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі.

Итак прошу вас: подражайте мне.

Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.

Потому-то я послал к вам Тимофея, который есть сын мой возлюбленный и верный в Господе: он вам напомнит пути мои во Христе, как я повсюду, в каждой церкви, учу.

Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві.

А некоторые возгордились, как если бы я не должен был придти к вам.

Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше.

Но я скоро приду к вам, если Господу будет угодно, и узнаю не слово возгордившихся, но силу:

Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу.

ибо не в слове Царство Божие, но в силе.

Бо царство Боже не у слові, а в силі.

Что вы хотите? Придти мне к вам с жезлом или с любовью и духом кротости?

Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, — чи з любов'ю та духом лагідности?

« 3 глава 5 глава »