1 да Карынфянаў 14 глава

Першае пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Українська Біблія. Турконяк

Дасягайце любові; дбайце пра дары духоўныя, а асабліва пра тое, каб прарочыць.

Дбайте про любов, прагніть до духовного, особливо, щоби пророкувати.

Бо, хто гаворыць незнаёмаю моваю, той гаворыць ня людзям, а Богу, бо ніхто не разумее яго, ён тайны гаворыць духам;

Як хто говорить мовами, той говорить не людям, а Богові, бо ніхто не розуміє; він же духом говорить таємне.

а хто прарочыць, той гаворыць людзям на настаўленьне, на ўмаўленьне і суцяшэньне.

А хто пророкує, той промовляє до людей для збудування, втіхи і розради.

Той, хто гаворыць незнаёмаю мовай, настаўляе сябе; а хто прарочыць, той настаўляе царкву.

Хто говорить мовами, той збудовує себе, а хто пророкує, той збудовує Церкву.

Жадаю, каб вы ўсе гаварылі мовамі; але лепей, каб вы прарочылі, бо хто прарочыць, той большы за таго, хто гаворыць мовамі, хіба што ён пры гэтым будзе і тлумачыць, каб царква атрымала настаўленьне.

Бажаю, щоб ви всі говорили мовами, але краще — щоби пророкували, адже той більший, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами; хіба що хтось пояснює, щоби Церкві було на збудування.

Цяпер, калі я прыйду да вас, браты, і пачну гаварыць незнаёмымі мовамі, дык якую дам вам карысьць, калі ня выслоўлюся вам ці то адкрыцьцём, ці пазнаньнем, ці прароцтвам, ці вучэньнем?

Тепер же, брати, коли прийду до вас і буду говорити мовами, то яку користь вам принесу, якщо не говоритиму вам або відкриттям, або знанням, або пророцтвом, або повчанням?

І бяздушныя рэчы, якія выдаюць гук, жалейка ці гусьлі, калі не выдаюць паасобных тонаў, як распазнаць тое, што іграюць на жалейцы ці на гусьлях?

Бо й бездушні речі, які видають звук, — чи то сопілка, чи то арфа, — якщо вони не звучать по-різному, то як зрозуміти, що грає або що звучить?

І калі труба будзе выдаваць нявыразны гук, хто будзе рыхтавацца да бітвы?

Бо якщо й сурма дасть непевний звук, то хто готуватиметься до бою?

Так, калі і вы языком вымаўляеце незразумелыя словы, дык як зразумеюць, што вы кажаце? Вы будзеце гаварыць на вецер.

Так і ви: якщо язиком не вимовите зрозумілого слова, то як дізнатися, про що йдеться? Ви будете говорити на вітер.

Колькі, напрыклад, розных словаў на сьвеце, і ніводнага зь іх няма без значэньня;

Хоч справді є багато мов у світі, та жодна [з них] не без значення.

але, калі я не разумею значэньня слоў, дык я для таго, хто гаворыць, чужаніца, і той, хто гаворыць, для мяне чужаніца.

Отже, якщо не розумію значення слів, то буду чужинцем для того, хто говорить, а той, хто промовляє, — чужинцем для мене.

Так і вы, дбаючы пра дары духоўныя, старайцеся ўзбагаціцца імі дзеля настаўленьня царквы.

Так само і ви: оскільки прагнете духовних дарів, — просіть, щоб мати їх щедро на збудування Церкви.

А таму той, хто гаворыць незнаёмаю мовай, маліся за дар тлумачэньня.

Той, хто говорить мовами, нехай молиться, щоб умів пояснити.

Бо, калі я малюся на незнаёмай мове, дык, хоць дух мой і моліцца, але розум мой застаецца бяз плоду.

Адже коли молюся мовою, молиться мій дух, а мій розум без плоду.

Што ж рабіць? Пачну маліцца духам, пачну маліцца і розумам; буду сьпяваць духам, буду сьпяваць і розумам.

Як же тоді бути? Помолюся духом — помолюся і розумом; заспіваю духом — заспіваю і розумом.

Бо, калі ты будзеш дабраслаўляць духам, дык той, хто стаіць на месцы простага чалавека, як скажа «амін» на тваё дзякаваньне? Бо ён не разумее, што ты кажаш.

Бо коли благословляєш духом, то як після твоєї подяки скаже амінь [1] той, хто є на місці простої людини? Адже не зрозуміє, що ти говориш!

Ты добра дзякуеш, але другі не настаўляецца.

Ти добре дякуєш, але інший не будується.

Дзякую Богу майму: я больш за ўсіх вас гавару мовамі;

Дякую Богові, що більше за всіх вас розмовляю мовами.

але ў царкве лепей хачу пяць словаў сказаць розумам маім, каб і іншых наставіць, чым процьму словаў незнаёмаю моваю.

Але в Церкві волію п’ять слів сказати своїм розумом, щоб і інших навчити, ніж десятки тисяч слів незрозумілою мовою.

Браты! ня будзьце дзеці розумам: на ліхое будзьце немаўляты, а розумам будзьце паўналетнія.

Брати, не будьте дітьми розумом. Будьте дітьми щодо зла, а розумом ставайте досконалими.

У законе напісана: «іншымі мовамі й вуснамі буду гаварыць народу гэтаму, але і тады не паслухаюцца Мяне, кажа Гасподзь».

У Законі написано: Іншими мовами й іншими вустами заговорю до цього народу, але й тоді вони Мене не послухають, — каже Господь.

Так што мовы — азнака ня вернікам, а няверуючым; а прароцтва — не для няверуючых, а для вернікаў.

Тож мови є знаком не для вірних, а для невірних, пророцтво ж не для невірних, а для вірних.

Калі ўся царква сыдзецца разам і ўсе пачнуць гаварыць незнаёмымі мовамі, і ўвойдуць да вас недасьведчаныя альбо няверуючыя, — дык ці ня скажуць, што вы шалееце?

Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли?

А калі ўсе прарочаць, і ўвойдзе хто няверуючы альбо недасьведчаны, дык усе яго выкрываюць, усе судзяць,

Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий або простий, то його всі звинуватять і всі засудять;

і такім чынам тайны сэрца ягонага выяўляюцца; і ён падае ніцма, кланяецца Богу і кажа: «у ісьціне з вамі Бог!».

отже, приховане в його серці виявиться: він упаде ниць, поклониться Богові, заявляючи, що справді є Бог між вами.

Дык што ж, браты? Калі вы сыходзіцеся, і ў кожнага з вас ёсьць псальма, ёсьць павучаньне, ёсьць мова, ёсьць адкрыцьцё, ёсьць тлумачэньне, — хай ўсё гэта будзе на настаўленьне.

Як же тоді бути, брати? Коли сходитеся, кожний [з вас] має псалом, має повчання, має мову, має відкриття, має пояснення, — то все нехай служить на збудування.

Калі хто гаворыць незнаёмаю моваю, гаварэце двое, ці самае большае трое, і тое паасобку, а адзін хай тлумачыць.

Якщо хто говорить мовою, говоріть по двоє або найбільше по троє, і то по черзі, а один нехай пояснює.

Калі ж ня будзе тлумача, дык маўчы ў царкве, а гавары сабе і Богу.

Якщо ж не буде того, хто пояснює, нехай у Церкві мовчить, а говорить собі та Богові.

І прарокі няхай гавораць двое ці трое, а астатнія хай разважаюць;

А пророки хай промовляють по двоє або по троє, а інші хай розмірковують.

калі ж каму з тых, што сядзяць, будзе адкрыцьцё, дык першы маўчы;

Коли ж іншому з тих, які сидять, буде відкриття, то першому слід замовкнути.

бо ўсе адзін за адным можаце прарочыць, каб усім вучыцца і ўсім атрымліваць суцяшэньне.

Бо всі можете один за одним пророкувати, щоб усі навчалися і всі втішалися.

І духі прарочыя слухаюцца прарокаў,

Адже духи пророків коряться пророкам,

таму што Бог ня ёсьць Бог незлагадзі, а спакою. Так бывае ва ўсіх цэрквах у сьвятых.

тому що Бог не є Богом безладдя, але миру. Як і по всіх святих Церквах,

Жонкі вашыя ў цэрквах няхай маўчаць; бо не дазволена ім гаварыць, а быць у паслушэнстве, як і закон кажа.

хай [ваші] жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритися, як про це і Закон каже.

Калі ж яны хочуць нечагась навучыцца, хай пытаюцца пра тое дома ў мужоў сваіх; бо ня прыстойна жанчыне гаварыць у царкве.

Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай удома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в Церкві говорити.

Хіба ад вас выйшла слова Божае? Альбо да вас адных дайшло?

Хіба від вас вийшло Боже Слово? Чи прийшло воно до вас одних?

Калі хто лічыць сябе прарокам альбо духоўным, той хай разумее, што я пішу вам, бо гэта запаведзі Гасподнія.

Якщо хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що оце пишу я вам, бо то — Господня заповідь.

А хто не разумее, няхай не разумее.

Коли хто не розуміє, — хай не розуміє.

Дык вось, браты, дбайце пра тое, каб прарочыць, але не забараняйце гаварыць і мовамі;

Тому, брати [мої], майте ревність пророкувати, та не забороняйте говорити мовами.

толькі ўсё мае быць прыстойна і належна.

Але все нехай відбувається пристойно і організовано.

« 13 глава 15 глава »