1 да Карынфянаў 10 глава

Першае пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Українська Біблія. Турконяк

Не хачу пакінуць вас, браты, і каб вы ня ведалі, што бацькі нашыя ўсе былі пад хмараю, і ўсе прайшлі праз мора;

Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, і всі перейшли через море;

і ўсе хрысьціліся ў Майсея ў хмары і ў моры;

усі хрестилися в Мойсея — у хмарі та в морі;

і ўсе елі адну і тую самую духоўную страву;

усі їли ту саму духовну їжу;

і ўсе пілі адно і тое самае духоўнае пітво, бо пілі з духоўнай скалы, якая ішла сьледам за імі; а скала тая была Ісус Хрыстос.

усі пили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом за ними, а тою скелею був Христос.

Але ня шмат каго ўпадабаў Бог; бо яны панішчаны былі ў пустыні.

Але небагатьох їх уподобав Бог, тож вони полягли в пустелі.

А гэта былі прыклады нам, каб мы не самахоціліся на ліхое, а самахоціліся яны.

Вони стали прикладом для нас, щоб ми не були пожадливі на зло, як були пожадливі вони.

Ня будзьце таксама ідалапаклонцамі, як некаторыя зь іх, пра якіх напісана: «людзі селі есьці і піць, і ўсталі бавіцца».

Не служіть ідолам, як деякі з них, як написано: Народ сів їсти й пити, і встали, щоби забавлятися.

Ня будзем блудадзейнічаць, як некаторыя зь іх блудадзейнічалі, і ў адзін дзень загінула іх дваццаць тры тысячы.

Не піддаваймося розпусті, як деякі з них чинили блуд, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

Ня будзем спакушаць Хрыста, як некаторыя зь іх спакушалі і загінулі ад зьмеяў.

Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали і загинули від змій.

Не наракайце, як некаторыя зь іх наракалі і загінулі ад зьнішчальніка.

Не нарікайте, як деякі з них нарікали і загинули від губителя.

Усё гэта адбывалася зь імі, як вобразы; а апісана ў настаўленьне нам, што дасягнулі канца вякоў.

[Усе] це сталося з ними як прообраз, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків.

А таму, хто думае, што ён стаіць, глядзі, каб ня ўпасьці.

Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав.

Вас апанавала спакуса не якая, а чалавечая; і верны Бог, Які не дапусьціць, каб вас спакушалі звыш сілы, але пры спакушэньні дасьць і палёгку, каб вы маглі ператрываць.

Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати.

Таму, любасныя мае, унікайце служэньня ідалам.

Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.

Я кажу вам як разважлівым; самі памяркуйце, пра што я кажу:

Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я говорю.

Чара дабраславеньня, якую дабраслаўляем, ці ня ёсьць далучэньне Крыві Хрыстовай? хлеб, які ламаем, ці ня ёсьць далучэньне Цела Хрыстовага?

Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі?

Адзін хлеб, і мы многія — адно цела; бо ўсе прычашчаемся адным хлебам.

Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми причащаємося одним хлібом.

Паглядзеце на Ізраіля па плоці: тыя, што ядуць ахвярнае, ці ня супольнікі яны ахвярніка?

Погляньте на Ізраїля за тілом: хіба ті, котрі їдять жертви, не є спільниками жертовника?

Што я кажу? ці тое, што ідал ёсьць нешта? альбо ідалаахвярнае значыць што-небудзь?

То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось чи ідол є чимось?

Не; але што язычнікі, калі прыносяць ахвяры, дык прыносяць дэманам, а ня Богу; але я не хачу, каб вы былі ў супольнасьці з дэманамі.

Ні, але те, що жертвують [язичники], — демонам жертвують, а не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками демонів.

Ня можаце піць чару Гасподнюю і чару дэманскую; ня можаце быць супольнікамі ў гасьціне Гасподняй і ў гасьціне дэманскай.

Не можете пити з Господньої чаші та з чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу і столу демонського.

Няўжо мы адважымся дражніць Госпада? Хіба мы мацнейшыя за Яго?

Чи будемо викликати ревнощі в Господа? Невже ми сильніші за Нього?

Усё мне можна, ды ня ўсё на карысьць; усё мне можна, ды ня ўсё навучае.

Усе [мені] можна, але не все на користь. Усе [мені] можна, але не все будує.

Хай ніхто ня шукае карысьці сабе, а кожны — другому.

Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.

Усё, што прадаецца на торжышчы, ежце не перабіраючы, дзеля спакою сумленьня;

Їжте все, що продають на ринку, без жодного докору сумління,

бо Гасподняя зямля і ўсё, што на ёй.

адже Господня земля і все, що на ній!

Калі хто зь няверных пакліча вас, і вы захочаце пайсьці, — дык усё, што вам прапануецца, ежце не перабіраючы дзеля спакою сумленьня.

Коли хто з невірних запросить вас, і захочете піти, їжте все, що вам запропонують, без жодного докору сумління.

Але калі хто скажа вам: гэта ідалаахвярнае, — дык ня ежце дзеля таго, хто падказаў вам, і дзеля сумленьня; бо Гасподняя зямля, і ўсё, што на ёй.

Та якщо хтось вам скаже: Це з принесеного в жертву ідолам, — не їжте заради того, хто сказав, та через сумління. [Адже Господня земля і все, що на ній].

Сумленьне ж разумею не сваё, а іншага; бо дзеля чаго маёй свабодзе быць суджанай чужым сумленьнем?

Маю на увазі не своє сумління, але іншого. Однак, чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?

Калі я з удзячнасьцю ем, дык навошта мяне дакараць за тое, за што я дзякую?

Коли я дякую за їжу, то чому мені дорікають за те, за що я дякую?

Дык жа, ці ясьце, ці п’яце, ці (іншае) што робіце, усё рабеце на славу Божую.

Отже, коли ви їсте, коли п’єте чи щось інше робите, усе робіть на славу Божу.

Не давайце панады ні Юдэям, ні Элінам, ні царкве Божай,

Не вводьте в спокусу юдеїв, греків і Божу Церкву,

так, як і я дагаджаю ўсім ва ўсім, шукаючы не сабе карысьці, а многім, каб яны ўратаваліся.

як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користі, але користі багатьох, щоб вони спаслися.

« 9 глава 11 глава »