Наум 2 глава

Книга пророка Наума
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Вот уже на подступах к тебе, Ниневия, сокрушитель1 твой! Укрепляй оборону, стереги дороги, наготове будь,2 все силы свои собери!

Ось на горах ноги тих, що звіщають, і вони звіщають мир. Святкуй, Юдо, твої свята, виконай твої обіти, тому що більше не продовжуватимуть переходити для боротьби. Закінчено, викинено!

(Ибо восстанавливает ГОСПОДЬ величие Иакова, как и величие Израиля, — народов, которых всего лишили разорители, не пощадили и лоз их виноградных.)

Прийшов той, хто дихає у твоє обличчя, що взятий зі скорботи. Стережи дорогу, скріпи стегна, будь дуже мужнім силою,

Кроваво-красны щиты воинов твоего сокрушителя, в пурпур одеты воины его; сверкают на солнце покрытые броней колесницы3 в день, когда их готовность к бою проверяют, и воины врага твоего потрясают древками копий.

тому що Господь відвернув гординю Якова, як і гординю Ізраїля! Бо зовсім обтрусили [1] їх та їхнє галуззя,

Колесницы их уже вихрем несутся по улицам, мчатся во все концы через площади; факелам они подобны и мелькают, словно молнии.

знищили зброю їхньої сили в людях, сильних мужів, що гралися у вогні. Вуздечки їхніх колісниць і коні в дні його приготування змішаються на дорогах,

Властелин Ассирии зовет своих военачальников, идут они, спотыкаясь, а затем к стене городской бегут, но поздно уже: щиты осадные врагом установлены!

змішаються колісниці й сплетуться на рівнинах. Їхній вигляд, наче світильники вогню, і наче блискавки, що пробігають.

Врата речные открываются — потоком страшным обрушен дворец!

І їхні вельможі будуть згадані, і втечуть удень, і знеможуть у їхній ході та поспішать на мури, і приготовлять їхню сторожу.

Всё предрешено: обнажена будет Ниневия! В плен повели ее женщин-рабынь — стенают они, словно горлицы, и в отчаянии бьют себя в грудь.

Брами рік відкрилися, і царства впали,

Ниневия — что запруда прорванная, из которой хлынули потоки воды. «Стойте, стойте!» — кричат ее жителям, но никто из них не оборачивается.

і основа відкрита, і вона піднялася, і її раби були ведені, наче голубки, що подають голос у своїх серцях.

Слышны и другие голоса: «Грабьте, грабьте, хватайте серебро и золото! Полно здесь добра всякого и драгоценностей всевозможных!»

І Ніневія, як водяний ставок, її води, і вони не стали, втікаючи, і не було того, хто бачив.

И пала Ниневия — разграблена, разорена, разрушена! В страхе сердца замирают, трясутся колени, дрожь в теле и смертельная бледность на лицах у всех.4

Пограбували срібло, пограбували золото, та не було кінця її красі. Обтяженим був понад усе її бажаний посуд.

Где же теперь то логово львиное и место кормления5 львят, куда шли лев и львица с потомством своим и никто их не мог потревожить?

Тремтіння і трясіння, тремтіння і зламування серця і колін ослаблення, і болі по всіх стегнах, і обличчя всіх, як сажа котла.

Где лев, что рвал на куски добычу, детенышей своих насыщая, что ради львицы жертву свою душил, свое логовище наполнял мясом кровавым, кусками этой добычи — пристанище свое?

Де є поселення левів і пасовисько, що є левенят, куди пішов лев, щоб туди увійти, левеня лева, і не було того, хто лякав?

«Так знай же, иду на тебя! — говорит ГОСПОДЬ Воинств. — Колесницы твои Я сожгу дотла, и львят твоих меч поразит, не оставлю добычи тебе на земле, и никто уже не услышит гласа вестников твоих».

Лев захопив досить для своїх левенят, задушив для своїх левів і наповнив упольованим своє лігво і своє поселення здобиччю.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Друг. чтение: молот.

1 [2] — Букв.: укрепи чресла.

3 [3] — Точный смысл евр. текста здесь не вполне ясен.

10 [4] — Или: кровь к лицу прилила.

11 [5] — Букв.: пастбище.

« 1 глава 3 глава »