Исаия 1 глава

Книга пророка Исаии
Новый русский перевод → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

Видение об Иудее и Иерусалиме, которое Исаия, сын Амоца, видел во времена правления Уззии, Иотама, Ахаза и Езекии, царей Иудеи[1].
 
Уява Ісаі, сына Амосавага, якую ён бачыў пра Юдэю і Ерусалім, у дні Азіі Ёатама, Ахаза, Эзэкіі — цароў Юдэйскіх.

Слушайте, небеса! Внимай, земля! Так говорит Господь: «Я воспитал и вырастил сыновей, а они восстали против Меня.
 
Слухайце, нябёсы, і ўважай, зямля; бо гаворыць Гасподзь: Я выхаваў і ўзвысіў сыноў, а яны ўзбунтаваліся супраць Мяне.

Знает вол владельца своего, и осел — кормушку хозяина своего, а Израиль не знает, народ Мой не понимает».
 
Вол ведае гаспадара свайго, і асёл ясьлі гаспадара свайго; а Ізраіль ня знае Мяне, народ Мой не разумее.

Горе грешному народу, отягченному грехом. О потомство злодеев, сыновья растления! Оставили Господа, презрели Святого Израилева — повернулись к Нему спиной.
 
О, народзе грэшны, народзе пад цяжкімі беззаконьнямі, ліхадзейскае племя, сыны пагібельныя! Пакінулі Госпада, заняхаілі Сьвятога Ізраілевага, — павярнуліся назад.

Зачем вы так упорны в своем отступничестве? Хотите, чтобы вас били ещё? Вся голова изранена, всё сердце измождено.
 
Па чым вас біць яшчэ, калі далей жывяце ва ўпартасьці? Уся галава ў струпах, і ўсё сэрца струхлела.

С головы до пят нет здорового места, только раны, рубцы и открытые язвы — не промытые, не перевязанные, не смягченные маслом.
 
Ад ступкоў да цемені няма на ім месца здаровага; струпы, плямы, гнойныя раны, неабмытыя і неперавязаныя, і алеем неразьмякчаныя.

В запустении ваша страна, сожжены дотла города. Вашу землю у вас на глазах объедают чужие; в запустении всё, как после разорения чужими.
 
Зямля ваша спустошана; гарады вашыя агнём спалены; палі вашыя на вашых вачах паядаюць чужынцы; усё запусьцела, быццам пасьля руйнаваньня чужынскага.

Дочь Сиона осталась, как шатер в винограднике, словно шалаш в огуречном поле, точно город в осаде.
 
І засталася дачка Сіёна, як намёт у вінаградніку, як будан у гародзе, як абложаны горад.

Если бы Господь Сил[2] не оставил нам нескольких уцелевших, то мы уподобились бы Содому, стали бы как Гоморра.
 
Калі б Гасподзь Саваоф не пакінуў нам невялікае рэшты, дык мы былі б тое самае, што Садома, прыпадобніліся б да Гаморы.

Слушайте слово Господне, вожди «Содома»; внимай Закону нашего Бога, народ «Гоморры»!
 
Слухайце слова Гасподняе, князі Садомскія: уважай закону Бога нашага, народзе Гаморскі!

«Что Мне множество ваших жертв? — говорит Господь. — Я пресыщен всесожжениями баранов, жиром откормленного скота; Я не желаю крови молодых быков, ягнят и козлов.
 
Навошта Мне мноства ахвяраў вашых? кажа Гасподзь. Я перанасыціўся цэласпаленьнямі бараноў і тлушчам укормленага быдла; і крыві цялят, і ягнят, і казлоў не хачу.

Когда вы приходите, чтобы предстать предо Мной, кто вас об этом просит? Не топчите Мои дворы;
 
Калі вы прыходзіце, каб зьявіцца перад аблічча Маё, хто патрабуе ад вас, каб вы тапталі падворкі Мае?

не приносите больше бессмысленных даров; благовония Мне противны. Ваши Новолуния, субботы,[3] созывы собраний — не терплю эти празднования беззаконников.
 
Не насеце болей дарункаў марнотных; дым кадзільны агідны Мне; навамесяцаў і суботаў, сходаў сьвяточных трываць не магу: беззаконьне — і сьвяткаваньне!

Новолуния ваши и праздники ненавидит душа Моя. Они стали для Меня бременем, Я устал их нести.
 
Навамесяцы вашыя і сьвяты вашыя ненавідзіць душа Мая; яны цяжкія Мне; Мне цяжка іх несьці.

Когда вы простираете свои руки в молитве, Я прячу от вас глаза, и когда умножаете ваши молитвы, Я не слышу. Ваши руки полны крови!
 
І калі вы працягваеце рукі вашыя, Я заплюшчваю ад вас Мае вочы; і калі памнажаеце вы малітвы свае, Я ня чую: вашыя рукі ў крыві.

Омойтесь, очиститесь, уберите свои злодеяния с глаз Моих, перестаньте творить зло!
 
Абмыйцеся, ачысьціцеся; адвядзеце ліхія ўчынкі вашыя ад вачэй Маіх; перастаньце рабіць зло;

Научитесь делать добро, ищите справедливости, обличайте угнетателя,[4] защищайте сироту, заступайтесь за вдову».
 
навучэцеся рабіць дабро; шукайце праўды; ратуйце прыгнечанага; абараняйце сірату; заступайцеся за ўдаву.

«Придите же, и вместе рассудим, — говорит Господь. — Пусть грехи ваши как багрянец, убелю их, как снег; пусть красны они, словно пурпур, — они будут как белая шерсть.
 
Тады прыйдзеце, і рассудзім, кажа Гасподзь. Калі будуць грахі вашыя, як барвовае, — як сьнег адбялю; калі будуць чырвоныя, як пурпура, — як воўну адбялю.

Если захотите и послушаетесь, будете есть блага земли,
 
Калі захочаце і паслухаецеся, дык есьцімеце даброты зямлі.

но если будете упрямыми и мятежными, вас поглотит меч», — так сказали уста Господни.
 
Калі ж адмовіцеся і будзеце ўпарціцца, дык меч зжарэ вас: бо вусны Гасподнія маўляюць.

Как же это стала блудницей некогда верная столица! Она была полна правосудия, обитала в ней правда, а теперь вот — убийцы!
 
Як зрабілася блудадзейкаю верная сталіца, поўная правасудзьдзя! Праўда жыла ў ёй, а цяпер забойцы.

Серебро твое стало окалиной, вино твое разбавлено водой.
 
Срэбра тваё зрабілася шлакам, віно тваё сапсавана вадою.

Правители твои — изменники и сообщники воров; все они любят взятки и гоняются за подарками. Не защищают они сироту, дело вдовы до них не доходит.
 
Князі твае — законаадступнікі і пасобнікі злодзеяў; усе яны любяць дарункі і ўгоньваюцца за грашыма; не бароняць сіраты, і гора ўдавы ня абыходзіць ім.

Поэтому Владыка, Господь Сил, Могучий Израилев, возвещает: «О, как Я избавлюсь от врагов, отомщу за Себя Своим недругам!
 
Таму кажа Гасподзь, Гасподзь Саваоф, Моцны Ізраілеў: о, Я ўсьцешу Сябе над супраціўцамі Маімі і адпомшчу ворагам Маім!

Руку Мою на тебя обращу;[5] отчищу окалину твою, точно щелоком, отделю от тебя все примеси.
 
І павярну на цябе руку Маю, і, як лугам, адчышчу зь цябе дамесак, і аддзялю ад цябе ўсё сьвінцовае

Я верну тебе судей, как в прежние времена, твоих советников, как в начале. И тогда тебя назовут „Городом правды“, „Столицей верной“».
 
і пастаўляцьму судзьдзяў табе, як раней, і радцаў, як напачатку; тады будуць казаць пра цябе: «горад праўды, сталіца веры».

Сион будет выкуплен правосудием, раскаявшиеся жители его — праведностью.
 
Сіён уратуецца правасудзьдзем, і навернутыя сыны яго — справядлівасьцю.

Но мятежники и грешники будут сокрушены, и оставившие Господа погибнут.
 
А ўсім адступнікам і грэшнікам — пагібель, і тыя, што пакінулі Госпада, вынішчацца.

«Вы постыдитесь из-за священных дубов, которые вам желанны; вы покраснеете за сады, которые вы избрали.
 
Яны будуць пасаромленыя за дубровы, якіх вы так прагнулі, і брыдка ім будзе за сады, якія вам так панадныя.

Будете как дуб с увядшими листьями, как сад без воды.
 
Бо вы будзеце, як дуб, зь якога лісьце апала, і як сад, у якім няма вады.

Сильные станут паклей, дело их — искрой: вспыхнут они вместе, и никто не потушит».
 
І моцны будзе ашмоцьцем, і дзея ягоная — іскраю; і будуць паліцца разам, — і ніхто не патушыць.

Примечания:

 
Новый русский перевод
1 [1]Уззия, Иотам, Ахаз и Езекия правили Иудеей в 792-686 гг. до н. э. Об их правлении см. 4Цар 15:1-7, 32-38; 4Цар 16:20; 18-20; 2 Пар. 26-32.
9 [2] — Евр. ЙГВГ Цевао́т (Яхве-Саваоф); так же в других местах книги.
13 [3]Новолуние— израильтяне, пользовавшиеся лунным календарем, праздновали начало каждого месяца, которое совпадало с новолунием. Суббота— седьмой день недели у иудеев, день, посвященный Господу. В этот день, согласно повелению Господа, израильский народ отдыхал и совершал особые приношения.
17 [4] — Или: поддерживайте угнетенных.
25 [5] — То есть против Иерусалима.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.