Бытие 28 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

Исаак позвал Иакова, благословил[146] его и дал ему такой наказ: «Не женись на хананеянке.

І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

Немедленно отправляйся в Паддан-Арам[147], в дом Бетуила, отца твоей матери. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери.

Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

Да благословит тебя Бог Всемогущий[148] и сделает тебя плодовитым и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов.

А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

Да наделит Он тебя и твоих потомков благословением, данным Аврааму, чтобы ты приобрел во владение землю, на которой ты ныне живешь как пришелец; землю, которую Бог дал Аврааму».

І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

Потом Исаак простился с Иаковом, и тот пошел в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила, брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

Исав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: «Не женись на хананеянке»,

І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

и что Иаков послушался отца и мать и пошел в Паддан-Арам.

і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

Тогда Исав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исааку.

І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

И он пошел к Измаилу и взял себе в жёны, помимо тех, которые у него уже были, Махалату, сестру Невайота, дочь Измаила, сына Авраама.

і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

Иаков оставил Вирсавию и направился в Харран.

І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

Дойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лег спать.

І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

Ему приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхом достигала неба, и ангелы Бога поднимались и спускались по ней.

І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

Над ней[149] стоял Господь и говорил: — Я — Господь, Бог твоего отца Авраама и Бог Исаака; землю, на которой ты сейчас лежишь, Я дам тебе и твоим потомкам.

І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

Твои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твое потомство.

І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню всё, что обещал тебе.

І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

Проснувшись, Иаков подумал: «Истинно, на этом месте Господь, а я и не знал».

І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

Ему было страшно, и он сказал: — Как устрашает это место! Не иначе как здесь дом Бога, и это — врата небес.

І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

Иаков поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком[150] и возлил на него масло.[151]

І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

Он назвал это место «Вефиль»,[152] хотя вначале тот город назывался Луз.

І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

Затем Иаков дал клятву, сказав: — Если Бог будет со мной и сохранит меня в этом странствии, даст мне хлеба в пищу и одежду на плечи,

І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

так что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Господь будет моим Богом,

і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

то этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и будет здесь Божьим домом, и от всего, что Ты, Боже, даешь мне, я дам Тебе десятую часть.

і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

Примечания:

Новый русский перевод

1 [146] — Или: приветствовал.

2 [147] — То есть в северо-западную Месопотамию; так же в других местах этой книги.

3 [148] — Евр. Эль-Шадда́й.

13 [149] — Или: « Рядом с ним…»

18 [150] — Это каменный столб или стела. Такие памятники часто устанавливались рядом с древними ближневосточными святилищами (см. Нав 24:26).

18 [151] — Обряд освящения.

19 [152] — Вефиль означает: дом Бога.

« 27 глава 29 глава »