Бытие 28 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Исаак позвал Иакова, благословил[146] его и дал ему такой наказ: «Не женись на хананеянке.

І прикликав Ісаак Якова, поблагословив його й наказав йому, кажучи: "Не бери собі жінки з дочок Ханаану.

Немедленно отправляйся в Паддан-Арам[147], в дом Бетуила, отца твоей матери. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери.

Встань, іди в Паддан-Арам, у господу Бетуела, батька матері твоєї, і візьми жінку звідтіля, з-поміж дочок Лавана, брата твоєї матері.

Да благословит тебя Бог Всемогущий[148] и сделает тебя плодовитым и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов.

А всемогутній Бог нехай поблагословить тебе й нехай зробить тебе плідним та розмножить тебе, щоб з тебе вийшла громада народів.

Да наделит Он тебя и твоих потомков благословением, данным Аврааму, чтобы ты приобрел во владение землю, на которой ты ныне живешь как пришелец; землю, которую Бог дал Аврааму».

І нехай він дасть тобі благословення Авраама, тобі й потомству твоєму з тобою, щоб ти володів землею, на якій пробуваєш, що її Бог дав Авраамові."

Потом Исаак простился с Иаковом, и тот пошел в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила, брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

І відослав Ісаак Якова та й пішов він у Паддан-Арам, до Лавана, сина Бетуела, арамія, брата Ревеки, матері Якова та Ісава.

Исав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: «Не женись на хананеянке»,

Як Ісав побачив, що Ісаак поблагословив Якова й послав його в Паддан-Арам, щоб узяв собі звідти жінку, та благословивши його, наказав йому не брати жінки з дочок Ханаану,

и что Иаков послушался отца и мать и пошел в Паддан-Арам.

і що Яків послухав батька-матері і пішов у Паддан-Арам,

Тогда Исав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исааку.

то зрозумів Ісав, що дочки Ханаану не подобались Ісаакові, його батькові.

И он пошел к Измаилу и взял себе в жёны, помимо тех, которые у него уже были, Махалату, сестру Невайота, дочь Измаила, сына Авраама.

Тому й пішов Ісав до Ізмаїла, і до жінок, що їх уже мав, узяв собі за жінку Махалат, дочку Ізмаїла, Авраамового сина, сестру Невайота.

Иаков оставил Вирсавию и направился в Харран.

Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан.

Дойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лег спать.

Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці.

Ему приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхом достигала неба, и ангелы Бога поднимались и спускались по ней.

І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз.

Над ней[149] стоял Господь и говорил: — Я — Господь, Бог твоего отца Авраама и Бог Исаака; землю, на которой ты сейчас лежишь, Я дам тебе и твоим потомкам.

А над нею стояв Господь і мовив: "Я — Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, я дам тобі й твоєму потомству.

Твои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твое потомство.

Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство.

Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню всё, что обещал тебе.

Оце я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що я тобі обіцяв."

Проснувшись, Иаков подумал: «Истинно, на этом месте Господь, а я и не знал».

Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: "Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав."

Ему было страшно, и он сказал: — Как устрашает это место! Не иначе как здесь дом Бога, и это — врата небес.

І злякався він і каже: "Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!"

Иаков поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком[150] и возлил на него масло.[151]

Рано-вранці встав Яків, узяв камінь, що його був поклав собі під голову, і поставив його як стовпа та й налив олії вгорі його.

Он назвал это место «Вефиль»,[152] хотя вначале тот город назывался Луз.

І назвав він те місце — Бетел, однак раніше те місто звалося Луз.

Затем Иаков дал клятву, сказав: — Если Бог будет со мной и сохранит меня в этом странствии, даст мне хлеба в пищу и одежду на плечи,

Тоді Яків пообіцявся, кажучи: "Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися,

так что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Господь будет моим Богом,

так що вернусь я живим-здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом,

то этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и будет здесь Божьим домом, и от всего, что Ты, Боже, даешь мне, я дам Тебе десятую часть.

а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде дім Божий, і з усього, що даси мені, напевно дам тобі десятину."

Примечания:

Новый русский перевод

1 [146] — Или: приветствовал.

2 [147] — То есть в северо-западную Месопотамию; так же в других местах этой книги.

3 [148] — Евр. Эль-Шадда́й.

13 [149] — Или: « Рядом с ним…»

18 [150] — Это каменный столб или стела. Такие памятники часто устанавливались рядом с древними ближневосточными святилищами (см. Нав 24:26).

18 [151] — Обряд освящения.

19 [152] — Вефиль означает: дом Бога.

« 27 глава 29 глава »