Иакова 3 глава

Послание Иакова
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

Братья мои, пусть немногие из вас становятся учителями в церкви, ведь вы знаете, что мы, учители, будем судимы более строго.

Брати мої, хай не буде багато таких, які стають учителями, знаючи, що приймемо більший осуд.

Мы все во многом грешим. Кто не грешит в словах, тот человек совершенный, способный обуздать и всё тело.

Адже всі ми багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, — то досконалий чоловік, здатний приборкати й усе тіло.

Вкладывая удила в рот лошади, чтобы заставить её повиноваться, мы управляем всем её телом.

Ось і коням вкладаємо вуздечку в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом.

Или, к примеру, корабли: как бы велики они ни были и какой бы сильный ветер ни дул, они направляются небольшим рулем туда, куда хочет штурман.

Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, але керуються малим стерном, куди [лише] хоче стерновий.

Так же и язык: это маленький орган, но он много хвастается. Взгляни — большой лесной пожар начинается с маленькой искры.

Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який невеликий вогонь, а спалює такий великий ліс!

Язык — это тоже огонь, это мир неправедности среди других наших органов. Он оскверняет всё тело и воспламеняет весь ход жизни, сам воспламеняясь от геенны.

І язик — це вогонь, світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими органами, що опоганює все тіло і підпалює круг життя, а його самого запалює геєна [1].

Все звери, птицы, пресмыкающиеся и морские животные могут быть укрощены и укрощаются человеком,

Адже всякий рід звірів і птахів, плазунів і риб приборкується, — вони освоєні людською природою.

но язык никто из людей укротить не может. Он — необузданное зло, полное смертоносного яда.

А язика ніхто з людей не може приборкати; він — зло невгамовне, повний смертоносної отрути.

Языком мы славим Господа и Отца и тем же языком проклинаем людей, сотворенных по подобию Бога[15].

Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою.

Из тех же уст выходят хвала и проклятие! Братья мои, этого быть не должно.

З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб так воно було!

Разве может из одного и того же источника течь пресная и горькая вода?

Хіба з одного джерела виходить солодка й гірка вода?

Братья мои, разве могут на инжире расти оливки или же на виноградной лозе — инжир? Так же и из соленого источника не может течь пресная вода.

Чи може, брати мої, смоківниця родити оливки, а виноградна лоза — смокви? І солончак не може давати солодкої води.

Кто среди вас мудрый и разумный? Пусть он своей достойной жизнью покажет, что его дела совершены с кротостью, которую дает мудрость.

Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго способу життя.

Но если вы вынашиваете в сердце горькую зависть и честолюбие, то не хвалитесь и не лгите против истины.

Коли ж маєте гірку заздрість і суперництво у ваших серцях, не хваліться і не говоріть неправди на правду.

Такая «мудрость» приходит вовсе не с небес, она земная, человеческая, демоническая.

Це не та мудрість, яка сходить згори, а земна, душевна, бісівська.

Там, где людьми руководят зависть и честолюбие, там беспорядок и всякого рода зло.

Тому що де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло.

А та мудрость, которая приходит с небес, прежде всего, чиста, потом миролюбива, мягка, послушна, полна милосердия и добрых плодов, беспристрастна и искренна.

А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава.

Семена, дающие плод праведности, мирно сеются теми, кто творит мир.

Адже плід праведності сіється в мирі — і творцями миру.

Примечания:

Новый русский перевод

9 [15] — См. Быт 1:26-27.

« 2 глава 4 глава »