Даниил 9 глава

Книга пророка Даниила
Синодальный перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В первый год Дария, сына Ассуирова, из рода Мидийского, который поставлен был царём над царством Халдейским,
 
Першага году Дара Агасуеронка, з насеньня мідзкага, каторы караляваў над каралеўствам Хальдэйскім,

в первый год царствования его я, Даниил, сообразил по книгам число лет, о котором было слово Господне к Иеремии пророку, что семьдесят лет исполнятся над опустошением Иерусалима.
 
Першага году дзяржавы ягонае, я, Данель, уцяміў з кніг лік год, праз каторыя было слова СПАДАРОВА Ярэме прароку, што выпаўняцца семдзясят год спустошаньню Ерузаліму.

И обратил я лицо моё к Господу Богу с молитвою и молением, в посте и вретище и пепле.
 
І зьвярнуў я від свой да Спадара Бога, каб шукаць малітваю а маленьнямі, у посьце а зрэбніне а попеле.

И молился я Господу Богу моему, и исповедывался и сказал: «Молю Тебя, Господи, Боже великий и дивный, хранящий завет и милость любящим Тебя и соблюдающим повеления Твои!
 
І маліўся СПАДАРУ, Богу свайму, і спавядаўся, і сказаў: «Малю, Спадару, БОЖА вялікі а страшны, што заховуеш змову а міласэрдзе да тых, што любяць Цябе, і дзяржаць расказаньні Твае!

Согрешили мы, поступали беззаконно, действовали нечестиво, упорствовали и отступили от заповедей Твоих и от постановлений Твоих;
 
Ізграшылі мы і зрабілі бяспраўе, і зрабілі нягодна, і паўсталі, нават адступіўшы ад расказаньняў Тваіх і ад судоў Тваіх;

и не слушали рабов Твоих, пророков, которые Твоим именем говорили царям нашим, и вельможам нашим, и отцам нашим, и всему народу страны.
 
І ня слухалі мы слугаў Тваіх, прарокаў, каторыя гукалі імям Тваім каралём нашым, князём нашым а бацьком вашым а ўсяму люду зямлі.

У Тебя, Господи, правда, а у нас на лицах стыд, как день сей, у каждого Иудея, у жителей Иерусалима и у всего Израиля, у ближних и дальних, во всех странах, куда Ты изгнал их за отступление их, с каким они отступили от Тебя.
 
У цябе, Спадару, справядлівасьць, а ў нас на відах сорам, як цяпер, у кажнага Юдэя, і ў жыхараў Ерузаліму, і ў вусіх Ізраялян, блізкіх і далёкіх, у вусіх краёх, куды Ты піхнуў іх за выступы іхныя, што яны выступілі супроці Цябе.

Господи! у нас на лицах стыд, у царей наших, у князей наших и у отцов наших, потому что мы согрешили пред Тобою.
 
СПАДАРУ, сорам на відах у нас, у нашых каралёў, у нашых князёў, у нашых бацькоў, бо мы ізграшылі супроці Цябе.

А у Господа Бога нашего милосердие и прощение, ибо мы возмутились против Него
 
У Спадара, Бога нашага, жаласьлівасьць а дараваньне, дарма што мы паўсталі супроці Яго,

и не слушали гласа Господа Бога нашего, чтобы поступать по законам Его, которые Он дал нам через рабов Своих, пророков.
 
І ня слухалі голасу СПАДАРА, Бога нашага, каб хадзіць у правах Ягоных, што Ён даў перад намі слугамі Сваімі, прарокамі.

И весь Израиль преступил закон Твой и отвратился, чтобы не слушать гласа Твоего; и за то излились на нас проклятие и клятва, которые написаны в законе Моисея, раба Божия: ибо мы согрешили пред Ним.
 
І ўвесь Ізраель узрушылі права Твае і адвярнуліся, каб ня слухаць голасу Твайго; затым кляцьба вылілася на нас і прысяга, напісаныя ў праве Масея, слугі Божага, бо мы ізграшылі супроці Яго.

И Он исполнил слова Свои, которые изрёк на нас и на судей наших, судивших нас, наведя на нас великое бедствие, какого не бывало под небесами и какое совершилось над Иерусалимом.
 
І споўніў Ён слова Свае, што казаў да нас а на судзьдзяў нашых, што судзілі нас, навёўшы на нас вялікае ліха; як дзеялася пад усім небам, як зьдзеялася над Ерузалімам.

Как написано в законе Моисея, так всё это бедствие постигло нас; но мы не умоляли Господа Бога нашего, чтобы нам обратиться от беззаконий наших и уразуметь истину Твою.
 
Як напісана ў праве Масеявым, стрэла нас усе гэтае ліха; не маліліся мы, адылі, СПАДАРУ, Богу нашаму, каб адвярнуцца нам ад бяспраўя свайго і ўцяміць праўду Тваю.

Наблюдал Господь это бедствие и навёл его на нас: ибо праведен Господь Бог наш во всех делах Своих, которые совершает, но мы не слушали гласа Его.
 
Затым СПАДАР чукава глядзеў на гэта ліха і навёў яго на нас, бо СПАДАР, Бог наш, справядлівы ў вусіх учынках Сваіх, што Ён чыне, бо мы ня слухалі голасу Ягонага.

И ныне, Господи Боже наш, изведший народ Твой из земли Египетской рукою сильною и явивший славу Твою, как день сей! согрешили мы, поступали нечестиво.
 
І цяпер, Спадару, Божа наш, што вывеў люд Свой ізь зямлі Ягіпецкае рукою моцнаю і зрабіў Сабе імя, як сядні, мы ізграшылі, мы нягодна зрабілі.

Господи! по всей правде Твоей да отвратится гнев Твой и негодование Твоё от града Твоего, Иерусалима, от святой горы Твоей; ибо за грехи наши и беззакония отцов наших Иерусалим и народ Твой в поругании у всех, окружающих нас.
 
Спадару! подле ўсяе справядлівасьці Твае няхай жа адвернуцца гнеў Твой а абурэньне Твае ад места Твайго Ерузаліму, сьвятое гары Твае, бо за грахі нашы а за бяспраўі айцоў нашых Ерузалім а люд Твой у грэбаваньню ў вусіх, што навокал нас.

И ныне услыши, Боже наш, молитву раба Твоего и моление его и воззри светлым лицом Твоим на опустошённое святилище Твоё, ради Тебя, Господи.
 
Дык цяпер, пачуй, Божа наш, малітву слугі Свайго а мальбу ягоную і зазьзяй відам Сваім на сьвятыню Сваю, што спустошана, дзеля Спадара.

Приклони, Боже мой, ухо Твоё и услыши, открой очи Твои и воззри на опустошения наши и на город, на котором наречено имя Твоё; ибо мы повергаем моления наши пред Тобою, уповая не на праведность нашу, но на Твоё великое милосердие.
 
Нахіні, Божа мой, вуха Сваё й пачуй, адчыні вочы Свае й глянь на спустошаньні нашы а на места, названае імям Тваім, бо ня дзеля нейкае справядлівасьці нашае кладзем перад Табою маленьні нашы, але дзеля вялікага міласэрдзя Твайго.

Господи! услыши; Господи! прости; Господи! внемли и соверши, не умедли ради Тебя Самого, Боже мой, ибо Твоё имя наречено на городе Твоём и на народе Твоём».
 
Спадару! пачуй; Спадару! даруй; Спадару! ўважай і чыні, не адвалакай дзеля Сябе, Божа мой; бо імя Твае мянуецца на месьце Тваім і на людзе Тваім».

И когда я ещё говорил и молился, и исповедывал грехи мои и грехи народа моего, Израиля, и повергал мольбу мою пред Господом Богом моим о святой горе Бога моего;
 
І пакуль я гукаў а маліўся, і спавядаўся з грэху свайго а з грэху люду свайго, і пакладаў мальбу сваю перад СПАДАРОМ, Богам сваім, за сьвятую гару Бога свайго, —

когда я ещё продолжал молитву, муж Гавриил, которого я видел прежде в видении, быстро прилетев, коснулся меня около времени вечерней жертвы
 
І пакуль я гукаў у малітве, муж тый Гаўрэль, каторага я бачыў у відзені спачатку, ўборзьдзе прыляцеў, даткнуўся да мяне каля часу вячэрнага аброку,

и вразумлял меня, говорил со мною и сказал: «Даниил! теперь я исшёл, чтобы научить тебя разумению.
 
І даў імне разумець, і размаўляў з імной, і сказаў: «Данелю, цяпер я вышаў даць табе навытыраньне разуменьня.

В начале моления твоего вышло слово, и я пришёл возвестить его тебе, ибо ты муж желаний; итак, вникни в слово и уразумей видение.
 
На пачатку маленьня твайго вышла слова, і я прышоў абясьціць, бо ты жаданы; дык зразумей слова і разумее відзень.

Семьдесят седмин определены для народа твоего и святого города твоего, чтобы покрыто было преступление, запечатаны были грехи и заглажены беззакония, и чтобы приведена была правда вечная, и запечатаны были видение и пророк, и помазан был Святой святых.
 
Семдзясят тыдняў прызначана люду твайму а месту Сьвятому твайму, каб скончыць выступ, і запячатаваць грэх, і ласку ўчыніць узглядам бяспраўя, і прынесьці вечную справядлівасьць, і запячатаваць відзені а прароку, і памазаць Сьвятое Сьвятых.

Итак, знай и разумей: с того времени, как выйдет повеление о восстановлении Иерусалима, до Христа Владыки семь седмин и шестьдесят две седмины; и возвратится народ, и обстроятся улицы и стены, но в трудные времена.
 
Дык ведай а разумей: ад выхаду слова аднавіць а збудаваць Ерузалім да Месіі Князя мінець сем тыдняў а шасьцьдзясят два тыдні, і будуць адноўлены а адбудаваны вуліца а мур, нават у часох уціску.

И по истечении шестидесяти двух седмин предан будет смерти Христос, и не будет; а город и святилище разрушены будут народом вождя, который придёт, и конец его будет как от наводнения, и до конца войны будут опустошения.
 
І за шасьцьдзясят два тыдні жыцьцё Месіі будзе сьцята, але не за Самога Сябе, а места а сьвятыню зьнішча люд князя, каторы прыйдзе, і канец яго з паводкаю, і да канца вайны наканаваны спустошаньні.

И утвердит завет для многих одна седмина, а в половине седмины прекратится жертва и приношение, и на крыле святилища будет мерзость запустения, и окончательная предопределённая гибель постигнет опустошителя».
 
І ўмацуе змову шмат каму пераз адзін тыдзень, і ў палавіцы тыдня спыне аброк а хлебны аброк, і на крыле агідаў будзе пустошыць, і аж да сканчэньня а накававаньвя выльлецца на спустошанае».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.