Даниил 9 глава

Книга пророка Даниила
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

В первый год Дария, сына Ассуирова, из рода Мидийского, который поставлен был царём над царством Халдейским,

У першому році Дарія, сина Ассуера з насіння мідійців, який зацарював над царством халдеїв,

в первый год царствования его я, Даниил, сообразил по книгам число лет, о котором было слово Господне к Иеремии пророку, что семьдесят лет исполнятся над опустошением Иерусалима.

у першому році його царства, я, Даниїл, зрозумів із книг число літ, про яке було Господнє слово до пророка Єремії на сповнення спустошення Єрусалима, — сімдесят років.

И обратил я лицо моё к Господу Богу с молитвою и молением, в посте и вретище и пепле.

І я звернув моє обличчя до Господа Бога, щоб шукати молитву і благання в постах, мішковині та попелі.

И молился я Господу Богу моему, и исповедывался и сказал: «Молю Тебя, Господи, Боже великий и дивный, хранящий завет и милость любящим Тебя и соблюдающим повеления Твои!

І я помолився до мого Господа Бога, я визнавався і сказав: Господи, Боже великий і дивовижний, що зберігаєш Твій завіт і милосердя до тих, що Тебе люблять, і до тих, що бережуть Твої заповіді.

Согрешили мы, поступали беззаконно, действовали нечестиво, упорствовали и отступили от заповедей Твоих и от постановлений Твоих;

Ми згрішили, ми були неправедні, ми були беззаконні й відступили, ми відхилилися від Твоїх заповідей і від Твоїх судів!

и не слушали рабов Твоих, пророков, которые Твоим именем говорили царям нашим, и вельможам нашим, и отцам нашим, и всему народу страны.

І ми не послухалися Твоїх рабів-пророків, які говорили від Твого Імені до наших царів, наших володарів і наших батьків, і до всього народу землі.

У Тебя, Господи, правда, а у нас на лицах стыд, как день сей, у каждого Иудея, у жителей Иерусалима и у всего Израиля, у ближних и дальних, во всех странах, куда Ты изгнал их за отступление их, с каким они отступили от Тебя.

Тобі, Господи, праведність, а нам — сором обличчя до цього дня, і мужеві Юди, і тим, що живуть у Єрусалимі, і всьому Ізраїлеві, близько і далеко в усій землі, — там, куди Ти їх розсіяв у їхній невірності, якою вони були невірні Тобі.

Господи! у нас на лицах стыд, у царей наших, у князей наших и у отцов наших, потому что мы согрешили пред Тобою.

Господи, нам сором обличчя, і нашим царям, і нашим володарям, і нашим батькам, які Тобі згрішили!

А у Господа Бога нашего милосердие и прощение, ибо мы возмутились против Него

Господу, Богові нашому, милосердя і ласка, бо ми відступили,

и не слушали гласа Господа Бога нашего, чтобы поступать по законам Его, которые Он дал нам через рабов Своих, пророков.

і ми не прислухалися до голосу нашого Господа Бога, щоб ходити в Його законах, які Він дав перед нашим обличчям руками Своїх рабів-пророків.

И весь Израиль преступил закон Твой и отвратился, чтобы не слушать гласа Твоего; и за то излились на нас проклятие и клятва, которые написаны в законе Моисея, раба Божия: ибо мы согрешили пред Ним.

І весь Ізраїль переступив Твій закон, і ми відхилилися, щоб не слухатися Твого голосу, і на нас найшло прокляття і хула, записана в законі Мойсея, Божого раба, бо ми згрішили проти Нього.

И Он исполнил слова Свои, которые изрёк на нас и на судей наших, судивших нас, наведя на нас великое бедствие, какого не бывало под небесами и какое совершилось над Иерусалимом.

І Він поставив Свої слова, які сказав проти нас і проти наших суддів, які нас судили, щоб навести на нас великі лиха, яких не було під усім небом згідно з тим, що сталося в Єрусалимі.

Как написано в законе Моисея, так всё это бедствие постигло нас; но мы не умоляли Господа Бога нашего, чтобы нам обратиться от беззаконий наших и уразуметь истину Твою.

Так, як записано в законі Мойсея, усі ці лиха прийшли на нас, та ми не помолилися до обличчя нашого Господа Бога, щоб відвернутися від нашої неправедності й зрозуміти всю Твою правду.

Наблюдал Господь это бедствие и навёл его на нас: ибо праведен Господь Бог наш во всех делах Своих, которые совершает, но мы не слушали гласа Его.

Та Господь чував і навів їх на нас, бо наш Господь Бог праведний у кожному Своєму ділі, яке Він звершив, а ми не послухалися Його голосу.

И ныне, Господи Боже наш, изведший народ Твой из земли Египетской рукою сильною и явивший славу Твою, как день сей! согрешили мы, поступали нечестиво.

І тепер, Господи, Боже наш, Який вивів Свій народ із єгипетської землі сильною рукою і зробив Собі Ім’я до цього дня, ми згрішили, ми були беззаконні!

Господи! по всей правде Твоей да отвратится гнев Твой и негодование Твоё от града Твоего, Иерусалима, от святой горы Твоей; ибо за грехи наши и беззакония отцов наших Иерусалим и народ Твой в поругании у всех, окружающих нас.

Господи, у всьому Твоєму милосерді нехай відвернеться Твій гнів і Твоя лють від Твого міста Єрусалима, Твоєї святої гори, бо ми згрішили, і в неправедностях наших і наших батьків Єрусалим і Твій народ був на зневагу в усіх, що довкола нас!

И ныне услыши, Боже наш, молитву раба Твоего и моление его и воззри светлым лицом Твоим на опустошённое святилище Твоё, ради Тебя, Господи.

І тепер, Господи, Боже наш, вислухай молитву Твого раба та його прохання і об’яви Своє обличчя на Твоє освячення задля Твого опустілого міста, Господи!

Приклони, Боже мой, ухо Твоё и услыши, открой очи Твои и воззри на опустошения наши и на город, на котором наречено имя Твоё; ибо мы повергаем моления наши пред Тобою, уповая не на праведность нашу, но на Твоё великое милосердие.

Прихили, мій Боже, Твоє вухо і почуй! Відкрий Твої очі і поглянь на знищення наше і Твого міста, — того, на яке закликане Твоє Ім’я! Адже ми не покладаємося на наші праведності, на наше милосердя перед Тобою, але на Твоє велике милосердя.

Господи! услыши; Господи! прости; Господи! внемли и соверши, не умедли ради Тебя Самого, Боже мой, ибо Твоё имя наречено на городе Твоём и на народе Твоём».

Господи, помилуй! Вислухай, Господи! Господи, зваж і зчини! Не забарися задля Себе, мій Боже, бо Твоє Ім’я прикликано на Твій народ і на Твоє місто!

И когда я ещё говорил и молился, и исповедывал грехи мои и грехи народа моего, Израиля, и повергал мольбу мою пред Господом Богом моим о святой горе Бога моего;

І ще коли я говорив, молився і визнавав мої гріхи та гріхи мого народу, Ізраїля, і клав моє милосердя перед моїм Господом Богом за святу гору мого Бога,

когда я ещё продолжал молитву, муж Гавриил, которого я видел прежде в видении, быстро прилетев, коснулся меня около времени вечерней жертвы

і ще коли я говорив у молитві, аж ось муж Гавриїл, якого я бачив у видінні на початку, прилетівши, він доторкнувся до мене коло години вечірньої жертви.

и вразумлял меня, говорил со мною и сказал: «Даниил! теперь я исшёл, чтобы научить тебя разумению.

І він мене наставив, і заговорив зі мною, і сказав: Даниїле, я тепер прийшов, щоб тебе навчити розуміння.

В начале моления твоего вышло слово, и я пришёл возвестить его тебе, ибо ты муж желаний; итак, вникни в слово и уразумей видение.

На початку твоєї молитви вийшло слово, і я прийшов тобі сповістити, бо ти є улюблений муж. Тож зрозумій слово і вникни у видіння.

Семьдесят седмин определены для народа твоего и святого города твоего, чтобы покрыто было преступление, запечатаны были грехи и заглажены беззакония, и чтобы приведена была правда вечная, и запечатаны были видение и пророк, и помазан был Святой святых.

Сімдесят тижнів визначено над твоїм народом і над твоїм святим містом, щоб завершити гріх і запечатати гріх, і усунути беззаконня, і надолужити неправедності, і привести вічну праведність, і запечатати видіння та пророка, і помазати Святе святих.

Итак, знай и разумей: с того времени, как выйдет повеление о восстановлении Иерусалима, до Христа Владыки семь седмин и шестьдесят две седмины; и возвратится народ, и обстроятся улицы и стены, но в трудные времена.

Тож пізнай, і зрозумієш. Від виходу слова, щоб відповісти і збудувати Єрусалим аж до Помазаного володаря — сім тижнів і шістдесят два тижні. І повернеться, і буде збудована широка дорога і мур, і вичерпається час.

И по истечении шестидесяти двух седмин предан будет смерти Христос, и не будет; а город и святилище разрушены будут народом вождя, который придёт, и конец его будет как от наводнения, и до конца войны будут опустошения.

І після шістдесяти двох тижнів буде вигублене помазання, і в ньому немає суду. І він знищить місто і святе з володарем, що приходить, і будуть винищені в повені, і до кінця короткочасної війни призначить до зникнення.

И утвердит завет для многих одна седмина, а в половине седмины прекратится жертва и приношение, и на крыле святилища будет мерзость запустения, и окончательная предопределённая гибель постигнет опустошителя».

І один тиждень зробить завіт із численним. І в половині тижня будуть забрані в Мене жертва і жертви виливання, і на святе буде гидота спустошення, і аж у закінченні часу дасться закінчення на спустошення.

« 8 глава 10 глава »