Захария 4 глава

Книга пророка Захарии
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

И возвратился тот Ангел, который говорил со мною, и пробудил меня, как пробуждают человека от сна его.

І вернувся той ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо́ сну його́.

И сказал он мне: что ты видишь? И отвечал я: вижу, вот светильник весь из золота, и чашечка для елея наверху его, и семь лампад на нём, и по семи трубочек у лампад, которые наверху его;

І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його.

и две маслины на нём, одна с правой стороны чашечки, другая с левой стороны её.

І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“.

И отвечал я и сказал Ангелу, говорившему со мною: что это, господин мой?

І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“

И Ангел, говоривший со мною, отвечал и сказал мне: ты не знаешь, что это? И сказал я: не знаю, господин мой.

І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“

Тогда отвечал он и сказал мне так: это слово Господа к Зоровавелю, выражающее: не воинством и не силою, но Духом Моим, говорит Господь Саваоф.

І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.

Кто ты, великая гора, перед Зоровавелем? ты — равнина, и вынесет он краеугольный камень при шумных восклицаниях: «благодать, благодать на нём!»

Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“

И было ко мне слово Господне:

І було мені слово Господнє таке:

руки Зоровавеля положили основание дому сему; его руки и окончат его, и узнаешь, что Господь Саваоф послал Меня к вам.

„Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас.

Ибо кто может считать день сей маловажным, когда радостно смотрят на строительный отвес в руках Зоровавеля те семь, — это очи Господа, которые объемлют взором всю землю?

Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“.

Тогда отвечал я и сказал ему: что значат те две маслины с правой стороны светильника и с левой стороны его?

І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“

Вторично стал я говорить и сказал ему: что значат две масличные ветви, которые через две золотые трубочки изливают из себя золото?

І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото?

И сказал он мне: ты не знаешь, что это? Я отвечал: не знаю, господин мой.

І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“

И сказал он: это два помазанные елеем, предстоящие Господу всей земли.

І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“.

« 3 глава 5 глава »